Україні слід негайно прийняти 2 законопроекти, що стосуються розвитку нафтогазового сектору. Тільки завдяки їм галузь розвиватиметься. Також не варто допустити відокремлення від НАК "Нафтогаз України" дочірньої компанії "Укртрансгаз", бо вона може стати збитковою. Це потягне підвищення тарифів на газ.
Про це в інтерв'ю Gazeta.ua розповів Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ".
Нещодавно з наглядової ради "Нафтогаз України" пішли у відставку останні незалежні експерти Пол Ворвік і Маркус Річардс. Чому?
Ці люди були приречені на неуспіх. Бо коли прийшли в раду, одразу заклали очікування, що реформи в нафтогазовому секторі підуть про спрощеному сценарію. Але вони йдуть повільніше і це нормально. Бо "Нафтогаз" — не проста структура і може опиратися. Експерти не очікували з таким зіштовхнутися. Але і великої користі не було б, якби вони лишилися. Бо наглядова рада не втручається в оперативне управління компанії. Її головні функції — моніторити дотримання стратегії розвитку, контролювати видатки і затверджувати річні звіти. Всю виконавчу роботу здійснюють члени правління. І було б страшно, якби розбіглися саме вони.
Які зараз є виклики в нафтогазовому секторі?
Головний - подолати непорозуміння між правлінням "Нафтогазу" і владою. В них різні погляди на подальшу стратегію розвитку. Компанія схильна до ліберальної моделі газового ринку. Тобто, працює як потужний корпоративний суб'єкт на ринку, спрямовує діяльність на максимізацію прибутку. В цей час Міненерго вимагає від "Нафтогазу" виконувати більшою мірою соціальну функцію — забезпечувати українців газом за доступною ціною. Тоді ціна на продукт має бути регульована державою. "Нафтогаз" же в перспективі бачить перехід на нерегульований ринок.
Наглядова рада "Нафтогазу" не втручається в оперативне управління компанії. Всю виконавчу роботу здійснюють члени правління. І було б страшно, якби розбіглися саме вони
Який вихід?
Втручання Кабміну. Він має не просто спостерігати за конфліктом, а сприяти нормальним переговорам і впровадженню реформ. Насамперед, треба негайно прийняти 2 законопроекти, без яких нафтогазовий сектор України може розвалитися. Перший — про зниження ренти до 12% (зараз становить від 28 до 55%. - Gazeta.ua). Тоді компанії зможуть зекономлені гроші вкласти в буріння свердловин, розвідку, оновлення техніки і обладнання. Другий - скоротити кількість процедур при отриманні дозволів на розробку свердловини. Зараз це забирає 4 роки, бо треба дістати 44 погодження. До прикладу, в Польщі на такі речі йде до року, в Канаді — кілька тижнів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кабмін перевірить ціни на газ для населення
Незабаром від "Нафтогазу" можуть відокремити дочірню компанію "Укртрансгаз", яка займається транспортуванням ресурсу. Цього вимагає Євросоюз, посилаючись на власне енергетичне законодавство. Україна на це піде?
Це вимога Європи в рамках реорганізації "Нафтогазу". Такий хід підтримує українська влада. Але треба розуміти, що в разі відокремлення транспортної системи, ми багато втратимо у фінансовому плані. Бо компанія може стати збитковою. Європа обіцяє Україні трансфер 30 мільярдів кубів газу щороку по одному напрямку - "Уренгой-Помара-Ужгород". А наша система розрахована на обслуговування 142 мільярдів кубів. Велика загроза і від поновлення "Північного потоку 2" (газопровід від Росії до Німеччини. - Gazeta.ua), коли Москва пустить труби в обхід України. Наша транспортна система буде простоювати. Це і потягне збитки. Хто їх платитиме? Європа — ні. "Нафтогаз" вже буде ні при чому. Тому найвірогідніше ці борги впадуть на плечі українців у вигляді тарифів на газ. Газовий бізнес не живе без труб. Якщо скорочувати наші надлишкові газотранспортні потужності - це теж треба робити за чиїсь рахунок.
Наша транспортна система буде простоювати. Це і потягне збитки. Хто їх платитиме? Найвірогідніше борги впадуть на плечі українців у вигляді тарифів на газ
Україна може ставити власні вимоги?
Треба поновити посаду уповноваженого з питань енергобезпеки в Міністерстві закордонних справ. Ця людина і має вести переговори на міжнародному рівні. Варто просити в Європи певні гарантії. Найперше — збереження існуючого транзиту газу по нашим трубам — це 70-80 мільярдів кубів у рік. Це можливо, якщо не буде "Північного потоку 2", на якому наполягає Росія. Наш ворог і тут проводить гібридну війну. Наприклад, замовляють в Німеччині псевдонаукові обґрунтування, що стосуються українських перспектив у нафтогазовому секторі. Такі собі припущення. Одне із них — мовляв, з 2020 року українська газотранспортна система не зможе технічно забезпечувати потік газу. Хоча насправді в нас є така можливість.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ручне регулювання ціни на вугілля - це корупція - Сазонов
Ми можемо стати незалежними від російського і європейського газу?
Так. Якщо "Нафтогаз" видобуватиме близько 20 мільярдів кубів щороку (зараз показник — 14,5 мільярдів кубів газу. - Gazeta.ua). Плюс 6-7 мільярдів кубів даватимуть приватні компанії. Це реально, якщо найшвидше впровадити два вищезгадані законопроекти.
Які регіони найбільш перспективні у видобуванні нафти і газу?
Харківщина і Полтавщина. Вони забезпечують 80 відсотків нинішнього видобутку. Також непогані перспективи на Сумщині, Чернігівщині.
"Асоціація газового ринку України" виступає проти передачі функцій регіональних газозбутових підприємств до НАК "Нафтогаз України". Таким чином в асоціації відреагували на заяву комерційного директора "Нафтогазу" Юрія Вітренка, який закликав Кабмін позбутися посередників при поставках газу населенню.
7 
8642
Коментарі