Як правильно запровадити загальне декларування доходів в Україні

РЕДАКЦІЙНИЙ ЛІД Криза соцплатежів, яка вкотре "несподівано" спіткала Україну наприкінці року, засвідчує не тільки неефективність управління бюджетними видатками на урядовому рівні. Є системна проблема – не всі платники податків сплачують до держбюджету стільки коштів, скільки мали б (виходячи з досвіду більш розвинених країн). Звідси в т.ч. "касові розриви" та банальна нестача коштів як таких ("дефіцит").

В Україні вже сформувався суспільний консенсус, що великий бізнес зобов'язаний більше віддавати до суспільних фондів й менш активно виводити надприбутки в офшори. Але як стимулювати простих громадян більш чесно платити податки, адже, об'єктивно кажучи, з цим проблем теж вистачає? Що для цього зобов'язана зробити держава?

Валентин Гвоздій, адвокат, керуючий партнер юридичної фірми "Гвоздій та Оберкович"

Система загального декларування в ідеалі передбачає, що кожен громадянин повинен самостійно розраховувати податки, які йому необхідно сплатити та відображати у декларації дохід, який він отримав. Наразі працівники самі не декларують свої доходи, за них це роблять їхні податкові агенти – компанії, в яких вони працюють, які перераховують відповідні податкові платежі. У випадку правильно налагодженої системи декларування доходів у майбутньому, кожен громадянин зможе проконтролювати, чи використано сплачений ним податок за призначенням у тому розмірі, який він сплатив. Тому, можливо, коли відповідальність по сплаті податків ляже на плечі кожного громадянина, тоді зменшиться "тінізація" заробітних плат.

Декларування доходів усіх громадян як інструмент податкового контролю реальних доходів населення та протидії тіньовій економіці застосовується у багатьох європейських країнах, таких як Німеччина, Франція, Швеція, Фінляндія, Італія, Швейцарія, Чехія та ін.

При запровадженні цієї системи в Україні законодавець має взяти за основу виправдану роками кращу практику зарубіжних держав і поєднати її з історією національних податкових перетворень та зі здоровим глуздом.

Якщо бути точнішим, то це має бути поетапне введення системи загального декларування. Наприклад, європейським країнам знадобилося від 3 до 5 років, а США - ще більше часу.

Розпочати роботу по загальному декларуванню слід із запуску пілотного проекту та прослідкувати повноту заповнення декларацій, навантаження на податковий орган і звернути увагу населення на проблеми, що виникають під час подання та заповнення декларацій.

Безумовно, слід створити максимально зручну для населення процедуру декларування доходів.

Наприклад, у Канаді досить простим є доступ до розрахунку податків, які має сплачувати кожен громадянин, а на веб-сторінці Канадського агентства доходів надані різні форми декларацій для заповнення. На електронній сторінці можна отримати будь-яку інформацію, що стосується декларування та сплати податків. Також запропоновано спеціальні калькулятори для обрахування податку, який потрібно сплатити. Оплату можна провести on-line і знову ж таки через сайт Агентства доходів.

В Україні також доцільно розробити доступну, широкомасштабну програму та веб-сторіку, на якій кожен громадянин в on-line режимі зміг би подивитися свою податкову історію, заповнити та надіслати декларацію про доходи. Все це має здійснюватися за допомогою персонального електронного ключа доступу до т.зв.

Що стосується питання, куди надсилати та подавати податкові декларації, то корисним є досвід США, де робота по прийому і обробці декларацій сконцентрована в Єдиному центрі по прийому та обробці декларацій, який є структурним елементом податкових органів США.

Як на мене, логічно, що декларуванню підлягають доходи усього працездатного населення. Так, наприклад, буде зрозуміло, що пенсіонеру не потрібно декларувати свою пенсію. Звичайно, така норма повинна застосовуватися у випадку, коли пенсіонер не отримує додаткових доходів, з яких повинні справлятися обов'язкові платежі та збори,оскільки саме працездатне населення є основним сегментом наповнення державного бюджету, з якого виплачуються пенсії.

У будь-якому разі в першу чергу потрібно довести до свідомості громадян, що кожен повинен декларувати свої доходи незалежно від прибутку, який він отримає. І коли усі громадяни без винятку будуть добросовісно декларувати свої доходи, тоді кожен громадянин буде зацікавлений у такому декларуванні, оскільки з тих податків, які буде сплачувати населення, будуть ремонтуватися дороги, справлятися соціальні виплати та інше.

Думаю, громадяни України готові самостійно сплачувати податки, але взамін хочуть отримувати нові лікарні, гарні дороги та бути соціально захищеними, тобто населення повинно розуміти куди витрачаються кошти, які вони сплачують у вигляді податків.

Водночас через те, що в Україні не дуже висока "податкова культура", необхідно запроваджувати штрафні санкції за несвоєчасну сплату податків та за несвоєчасне подання декларації, виключно для того, щоб дисциплінувати громадян. Тобто розробити шкалу штрафних санкцій в залежності від того, на скільки особа прострочила термін подання декларації. Так, наприклад у Канаді створена спеціальна шкала штрафних санкцій, що показує, який відсоток нараховується за прострочення строку подання декларації . Але запровадження інституту штрафних санкцій має стати останнім кроком у запровадженні цілої системи загального декларування.