У мережі з'явились фотографії Слов'янського керамічного заводу, який був заснований в 1901 році Яковом Ессеном. Відомий комбінат, продукцію якого знали у всіх куточках СРСР, перебуває у занедбанному стані.
Жителі міста опублікували відповідні фото в своїх соцмережах, інформує сайт ulitka.info.
У мережі показали прохідну Слов'янського керамічного заводу, через яку щодня проходили тисячі осіб. Зазначається, що історія цього потужного керамічного підприємства почалася в 1893 році, коли троє польських підприємці відкрили акціонерне товариство "Дзевульский і Лянге" і купили земельну ділянку для будівництва заводу поблизу залізниці в місті Слов'янськ Харківської губернії.
"В XIX ст. царський уряд заохочував іноземні інвестиції, надаючи інвесторам субсидії, тому справи на цьому акціонерному йшли чудово, йшли вони добре і в ХХ ст., коли російський великий бізнес почав відчувати проблеми: жебрацька заробітна плата робітників, 15-годинний робочий день, події 1905 року в Петербурзі, страйки, часті сутички мітингувальників з поліцейськими, зростаюча міць революційної боротьби і, звичайно, Перша світова війна", - зазначили автори фотографій.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На "Донецьккоксі" видають зарплату продуктовими наборами
Автори фотографій підкреслюють, що тепер від заводу залишився тільки "скелет, який нагадує пейзажі 1943-го". Деякі приміщення колишнього заводу, перебуваючи у приватній власності, застосовують як склади або цехи невеликих підприємств з виробництва керамічних або інших виробів.
"А польський брат-близнюк керамічний завод Опочно продовжує успішну роботу. За більш ніж столітню історію, незважаючи на великі труднощі, дві війни, радянську окупацію, завод Опочно заслужив майже всесвітнє визнання. Сьогодні польська плитка і сантехніка цінується в багатьох країнах, в тому числі і в Україні та продається під торговою маркою Opoczno", - сказано в повідомленні.
У донецькому художньому музеї, який славився багатою та унікальною експозицією, зникли всі картини. У тому числі і відомих художників. Зараз там виставлені лише картини сучасних художників.
Коментарі