"Мама, а це хто?" - тягне руку дівчинка років 4, вказуючи на труну, у якій лежить молодий хлопець.
"Тихіше, це герой", - відповідає молода жінка у синій сукні та бере дитину за руку.
3 червня на Майдані Незалежності у Києві попрощались з 19-річним бійцем 1-ої окремої штурмової роти ДУК "Правий сектор" Євгеном Костюком з позивним "Шльоцик". Хлопець родом з Вінниці. Пішов на службу у 17 років, коли почалась АТО на Донбасі. Воював у Пісках. 29 травня отримав поранення в голову під час мінометному обстрілу шахти "Бутівка" на Донеччині. У ніч на 2 червня помер у Дніпропетровській лікарні імені Мечнікова.
О 20:40 на сходах до стели бійці "Правого сектору" запалюють лампадки. Ними керує невисокий чоловік у зеленому. На сходах ставить чотирьох бійців з червоно-чорними прапорами. Приїздить священник.
Підходять люди з квітами та чорними стрічками. Дехто зупиняється та залишається подивитись.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Загиблий під Зайцевим снайпер місяць не дожив до дембеля
Близько 21:00 під'їжджає чорний мікроавтобус Mercedes-Benz Sprinter з написом "Полеглі, але не забуті". Перед ним ще дві чорні машини з державними прапорами та прапорами ПС.
Люди шикуються у так званий коридор, але їх не достатньо. Літня жінка з коротким рудим волоссям підходить до чотирьох дівчат, які сидять біля фонтану.
"Дівчата, підійдіть коридор зробити. Усі стали вже", - звертається до них.
Ті відвертаються та не рухаються.
Поступово зібралось близько сотні небайдужих. Бійці виносять труну та прямують до стели. Люди стають на коліна.
Труну з бійцем заносять під саму стелу. Більшість присутніх піднімаються за нею. Дехто залишається біля сходів.
"Він загинув за те, щоб тут люди не бачили те, що там відбувається. В Авдіївці гуляють, а за 500 м жорсткі бої. 29 травня впало 120 мін. Шльоцика поранило. Молодий, а вже пройшов все. Нічого не боявся. Він пішов служити у 17 років з самого початку. Був поранений у Пісках, але все одно повернувся. Ніколи не ходив на ротацію. Маю честь його проводжати в останній шлях", - розповідає боєць "Правого сектору" з позивним "Дідик".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У "чорний травень" Україна понесла найбільші втрати за рік
Священник відспівує загиблого. Присутні запалюють свічки та хрестяться. Біля труни стоять батьки воїна. Мати плаче.
Військові виступають з промовами.
"Пробачте, що не вберегли," - каже боєць у чорному. Він підходить до труни, нахиляється та щось шепоче.
Далі по черзі до загиблого героя йдуть люди та прощаються. Більшість плаче.
"Він був живий та непосидливий. Коли приїхав, я подумав, що він молодший за мене. Він був реальним воїном. Я пишався своїм побратимом. Ніколи не боявся йти у бій, поводився гідно. Показав себе справжнім воїном. Багато хто у нього може повчитись самодисципліні, героїзму. Він обіцяв мені нове тату набити. А зараз згадую, що його немає. Ми помстимося за нього", - каже 18-річний побратим загиблого "Скальд".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Порошенко, яке АТО?" - у Маріуполі прощались із загиблими бійцями
Зі стели виносять труну. Люди знову стають на коліна та скандують: "Герої не вмирають!".
Попереду йде чоловік та викрикує: "Слава українській нації!". Натовп тричі відповідає: "Слава!".
"Немає більше патріота, молодого небайдужого козака. Світла дитина. Молоді чомусь і гинуть", - згадує зі сльозами 34-річний боєць "Бугай".
Труну заносять у мікроавтобус. Люди стають навколо неї.
Хлопчик років 6 викрикує: "Слава Україні!". Натовп відповідає: "Героям слава".
4 червня о 10:00 з Євгеном Костюком попрощаються у рідній Вінниці, де і поховають.
Нагадаємо, за минулу добу у зоні АТО поранили 8 українських військових.
7 
25817
Коментарі
6