Ексклюзиви
Вівторок, 01 червня 2021 10:00

Снайпери на Донбасі у травні вбили шістьох українських військових
7

Шестеро бійців Збройних сил України загинуло на Донбасі у травні 2021 року. Без відкриття вогню не пройшла жодна доба.

Серед загиблих - офіцер, заступник командира батальйону. Наймолодшому загиблому - 23 роки, найстаршому - 42. Двоє бійців, які отримали поранення у квітні, померли у госпіталях.

Ще 14 воїнів отримали поранення. Зафіксували 284 обстріли - це трохи менше, ніж у квітні, коли цифра була 315.

В середньому на фронті фіксувалося 10 обстрілів щодня.

16 травня бойовики біля селища Катеринівка на Луганщині застосували проти українських військових реактивний вогнемет ''Джміль''. Так хотіли підпалити ліси та траву навпроти українських позицій. Також бойовики продовжують мінувати смугу розмежування.

Автор: gazeta.ua
  Загиблі у травні 2021 року на фронті на Донбасі
Загиблі у травні 2021 року на фронті на Донбасі

6 травня

Дмитро Товчигречка, 37 років

Старший солдат 93-ї механізованої бригади "Холодний яр"

Автор: 93-я бригада ''Холодний яр''
  Дмитро Товчигречка  до війни майже 20 років пропрацював газорізником на рудозбагачувальному підприємстві РОФ-1 у Кривому Розі
Дмитро Товчигречка до війни майже 20 років пропрацював газорізником на рудозбагачувальному підприємстві РОФ-1 у Кривому Розі

Боєць з напарником чистив окопи. Коли хлопці зупинилися - пролунав постріл. Медик відразу кинувся допомагати бійцю, але було вже пізно. Друга куля влучила у побратима - нього пробита легеня.

Товчигречка родом з міста Кривий Ріг на Дніпропетровщині. До війни майже 20 років пропрацював газоріжчиком на рудозбагачувальному підприємстві РОФ-1.

У день загибелі, Дмитро телефонував дружині Галині. Просив пробачення за сварку, яка у них виникла напередодні.

''Обіцяв, що вийде на зв'язок увечері. Але так і не встиг. Незабаром Галі подзвонили з частини і повідомили, що Діма загинув'', – каже сестра дружини Дмитра Тетяна.

Дмитро захоплювався риболовлею.

Похований у Кривому Розі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Саперів розстріляли із засідки: ким були 10 загиблих у зоні ООС у березні

Вдома у нього залишилась дружина.

Сергій Коробцов, 22 роки

Солдат 58-ї мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського

Автор: 58-ма мотопіхотна бригада
  Сергій Коробцов у 2013 році завершив навчання в НВК №12 міста Коростень на Житомирщині
Сергій Коробцов у 2013 році завершив навчання в НВК №12 міста Коростень на Житомирщині

Коробцов отримав ворожу кулю, коли вів спостереження на околиці селища Піски на Донеччині. Ворожий снайпер поцілив у прилад нічного бачення бійця.

Коробцов родом з села Ушомир Коростенського району Житомирської області. Після закінчення школи пішов на військову службу. У 58-й бригаді займався аеророзвідкою.

Похований у місті Коростень.

У загиблого залишилися дружина та маленький син.

У травні у лікарнях померло двоє бійців, які отримали поранення ще у квітні.

7 травня

Юрій ''Боня'' Опришко, 42 роки

Молодший сержант штурмового батальйону "Айдар"

Автор: батальйон ''Айдар''
  Юрій Опришко до війни мешкав у селі на Полтавщині
Юрій Опришко до війни мешкав у селі на Полтавщині

Опришко помер у Львівському військовому гопіталі 7 травня. Воїна підстрелили ще 9 квітня - ворожий снайпер поранив його у потилицю біля Старогнатівки на Донеччині.

Бійця госпіталізували до Маріуполя, а після доставили до Львова. Лікарі боролися за його життя.

''Боня'' родом з села Ялинці Кременчуцького району Полтавщини. Проходив військову службу у 2015 році, вдруге повернувся до війська у 2019-му.

Юрій загинув в останній день ротації батальйону

''Юрій загинув в останній день ротації батальйону. Якби ще один день дослужив, вийшов би на полігон – і все, додому на дембель", - розповідає побратим загиблого Олександр.

Похований у Ялинцях.

У нього залишилася дружина, 12-річний син і 4-річна дочка.

8 травня

Віктор Городіченко, 25 років

Старший солдат 81-ї аеромобільної бригади

Автор: 81-ша аеромобільна бригада
  Віктор Городніченко є випускником Кременчуцького військового ліцею
Віктор Городніченко є випускником Кременчуцького військового ліцею

Отримав поранення 28 квітня поблизу села Зайцеве Бахмутського району. Діагноз при госпіталізації - кульове поранення. Куля потрапила під бронежилет.

Віктору Городніченку надали невідкладну допомогу, а потім евакуювали до лікарні у Бахмут. Там пройшла операція, яка тривала 8 годин. Воїна стабілізували та доправили до військового шпиталю Харкова. Однак тут, після виснажливих операцій, боєць помер.

Боєць родом з райцентру Миргород на Полтавщині. У 2014-му Городніченко закінчив військовий ліцей у Кременчуці. Мріяв бути військовим.

''У лікарні він був у стані медикаментозного сну, не міг говорити. Але останній раз, коли я з ним говорив, це було за три дні до його поранення. У них вже підходив час до закінчення їхньої ротації. В нього було багато планів, свої мрії про повернення до дружини та доньки", - каже брат загиблого Микола Городніченко.

Похований у Миргороді на Полтавщині.

Вдома у нього залишились батьки.

13 травня

Павло Колесник, 39 років

Сержант 58-ї мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського

Автор: 58-ма мотопіхотна бригада
  Павло Колесник до війни працював трактористом
Павло Колесник до війни працював трактористом

Снайперська куля пробила голову чоловіку. У загиблого залишилася сім'я – дружина і дочка, а також літні батьки.

На фронт Колесник пішов ще під час першої хвилі мобілізації у 2014 році. Тоді він отримав поранення, був контужений. Після демобілізації працював трактористом у рідному селі Нове Чернігівської області.

З вересня 2019-го Колексник служив на посаді сержанта у 16-му мотопіхотному батальйоні 58-ї бригади.

''Він після першої мобілізації сильно змінився, став серйозним, а в очах з'явилася порожнеча якась. Хоча в школі був дуже веселим, навіть баламутом. Ми, всі однокласники Паші, дуже співчуваємо рідним, він був хорошим хлопцем, дуже шкода'', - розповідають родичі.

Похований у селі Нове. Він став став першим мешканцем рідного села, хто не повернувся з війни живим.

Вдома у нього залишилися дружина та 16-річна донька.

27 травня

Максим Польовий, 36 років

Заступника командира батальйону у 128-й гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді

Автор: 128-ма гірсько-штурмова бригада
  Максим Польовий з дитинства мріяв стати військовим
Максим Польовий з дитинства мріяв стати військовим

Офіцера застрелив снайпер біля селища Нотошківське на Луганщині 27 травня. Польовий обходив позиції свого 15-го батальйону, коли розпочався обстріл позицій.

Польовий родом із селища Наркевичі Хмельницької області. Воював за Україну з 2014 року.

На російсько-українській війні Максим був від самого її початку. Разом із бригадою пройшов усі найгарячіші точки: Луганський аеропорт, Дебальцеве, Старогнатівка, Новотошківське, Побєда.

"Ходили разом в садок, потім в школу, вступили в Одеський інститут сухопутних військ. Лейтенантами пішли в різні підрозділи служити. Він дуже гарна людина, завжди допомогав, принциповий був - дуже переживав за своїх підлеглих. Хороший друг, спілкувалися постійно телефоном, зустрічались дуже рідко, він рідко приїжджав, Казав мені постійно: ''Вадим, виграємо війну, зустрінемося", - каже офіцер ЗСУ Вадим Гуменюк.

Похований у Наркевичах.

У загиблого залишилися двоє дітей та дружина.

14 українських бійців загинуло у квітні 2021 року. Це найбільші втрати з початку перемир'я, яке оголосили 27 липня 2020 року. Бої фіксують щодня на всіх напрямках.

Зафіксували про 315 обстрілів – найбільше після липня 2020 року, коли було оголошено про перемир'я.

Зараз ви читаєте новину «Снайпери на Донбасі у травні вбили шістьох українських військових». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 11600
Голосування Чи можливий мир на Донбасі за "формулою Штайнмаєра" (вибори+відведення військ+амністія бойовиків+особливий статус Донбасу)?
  • Так, пора закінчувати війну будь-якими способами
  • Ні, мир буде тільки після перемоги
  • Потрібно далі проводити переговори та залучити до них США
  • Війна в Україні закінчиться тільки після повернення Криму
  • Ваш варіант (у коментарях)
Переглянути