Сама прийшла з Азовсталі додому: зворушлива історія повернення вівчарки-сапера з Маріуполя

3

Український нацгвардієць 23-річний Владислав та його хвостата напарниця Джеккі місяць тому вперше зустрілися після піврічного розставання.

Боєць та вівчарка розлучилися у Маріуполі на Донеччині, коли порізно виходили з оточеного загарбниками міста, пише "24 канал".

Фото: 24tv.ua

Військовий родом з Маріуполя, там і служив. Працював зі службовою собакою в кінологічній службі. Після 24 лютого він став на захист України. Під час одного із завдань він був змушений лишити Джеккі на Азовсталі.

"Ситуація настільки загострилася, що ані повернутися, ані вийти з собакою він не міг. Тому командування дало їм наказ виходити з міста, хто як зможе. Влад пережив дуже складні часи (виходячи з Маріуполя. – Gazeta.ua): перевірки, блокпости та російські погрози "ямою". Йому допомогли цивільні люди, як і багатьом нашим військовим, щоб вони переодягалися й змогли вийти з оточення", – йдеться в матеріалі.

Нацгвардієць пригадує: щойно після виходу з Маріуполя у нього з'явився зв'язок, одразу почав цікавитися долею залишеної на Азовсталі Джекі.

"Мені вдалося зв'язатися зі своїми товаришами, яким я залишив собаку. Дізнався, що в те місце, де вони були, прилетіло щось дуже важке – майже всі наші собаки загинули. Потім була частка маленької надії, оскільки сказали, що труп собаки знайти не можуть", – розповів нацгвардієць.

Довгий період часу він думав, що собаки немає, але за кілька місяців його родині зателефонували сусіди й сказали, що його собака знайшлася. Виявилося, що Джеккі сама прийшла додому, залізла в ліжко Владислава і чекала на нього там.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Відвага й вірність: українські захисники показалися з "пухнастим батальйоном"

"Завод поливали з усього, що тільки вони (армія РФ. – Gazeta.ua) мали. Я намагався змиритися з думкою, що собака вже загинула. Вижити за тих умов було щось нереальне. Одного дня мені просто телефонує мама. Уся в сльозах каже, що Джеккі жива. Просто не міг повірити, позаяк відстань між Азовсталлю та нашим домом – близько 15 кілометрів", – розповів військовий.

Передати собаку змогли лише за кілька місяців волонтери. Окупанти вважали її службовою, саме тому прискіпувалися до людей, які передавали тварин такої породи. У вересні Влад зустрівся з Джеккі.

"Я заціпенів. Мені важко було рухатись, дихати. Почуття провини перед нею зашкалювало. Але я думаю, що вона все розуміє. Як тільки я відкрив клітку – вона не витримала, почала скиглити. Тоді одразу впізнала", – поділився нацгвардієць.

Джеккі та Владислав зараз несуть службу в Харківській області в лавах нацгвардійців. Чотирилапа може знаходити людей, боєприпаси, тож її робота вкрай необхідна на звільнених територіях області.

×