Розстріляли евакуаційну групу: імена усіх воїнів, які загинули на Донбасі у липні

8

Публікуємо поіменний список полеглих захисників України у липні 2020 року. Нам відомо про смерть у бою вісьмох військових.

Наймолодшому із загиблих було 18 років, найстаршому - 42 роки.

Найгострішою була ситуація 13 липня – під час операції з евакуації тіла загиблого лейтенанта, бойовики вбили розвідника та медика морської піхоти. Група була у білих касках та мали домовленість з РФ про пропуск, але місцеві все одно влаштували засідку та вбили двох військових.

29 липня 2020 року не було обстрілів.

Поранення та бойові травмування отримало 33 захисника України. За місяць бойові травмування та поранення отримав захисник України.

У травні російські окупаційні війська порушували режим тиші 348 раз.

8 липня

Олег Шило, 29 років

Солдат 30-ї бригади ім. князя Острозького

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Йому було всього 29: назвали ім'я загиблого на Донбасі воїна

Отримав кульове поранення під час обстрілу у районі міста Попасна на Луганщині. Помер від поранень у госпіталі.

''Куля пройшла під серцем. Головний сержант взводу його виніс на руках до місця евакуації. Пів години надавали йому першу домедичну допомогу'', - каже товариш загиблого з позивним "Футболіст".

Боєць родом з Києва. У 2009-2010 роках Олег служив строкову службу у 138-й радіотехнічній бригаді. На контракт до 30-ки прийшов у грудні 2019-го.
Вдома залишились батьки та сестра.

10 липня

Тарас Матвіїв, 31 рік

Лейтенант 24-ї бригади ім. князя Данила

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Вже їдеш, синку, додому" - у Києві попрощались з Героєм України Тарасом Матвіївим

Загинув внаслідок мінометного обстрілу позицій поблизу села Троїцьке Попаснянського району Луганщини. Матвіїв помер під час евакуації.

''Одна з мін влучила в бліндаж, де було двоє вояків, він загорівся і частково обвалився. Тарас першим кинувся на допомогу, витягнув двох своїх бійців назовні, - каже військовий комісар Львівської області Олександр Тіщенко. – Наступна міна впала біля Тараса''.

Матвіїв родом з райцентру Жидачів на Львівщині. У 2011 року закінчив університет у Львові за фахом журналіста. Працював на радіо Ера, телеканалі TVI. Брав участь у Революції Гідності, був співкоординатором "Пошукової ініціативи" - організації, що розшукувала зниклих людей.

На фронт відправився у 2015-му році доброволецем Окремої добровольчої чоти "Карпатська Січ", воював у Пісках. Цього ж року став депутатом Жидачівської райради. У вересні 2018 року вступив на курси лідерства сухопутної академії ім. Петра Сагайдачного і пішов на службу до 24-ї бригади.

12 липня Тарас Матвіїв отримав звання Героя України посмертно.

Вдома залишились батьки.

13 липня

Євген Чумаченко, 32 роки

Солдтат 79-ї десантно-штурмової бригади

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бойовики розстріляли медика, який ніс загиблого

Загинув від кульового поранення біля села Славне Мар'їнського району на Донеччині.

Чумаченко родом з райцентру Арциз на Одещині. Пішов на службу вступив у вересні 2018 року.

Вдома залишились дружина та двоє дітей.

Дмитро "Мир" Красногрудь, 42 роки

Командир розвідувального взводу 137-го батальйону 35-ї бригади морської піхоти

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Донеччині прощаються із загиблим командиром розвідки Дмитром Красногрудем

Загинув унаслідок підриву на вибуховому пристрої у "сірій зоні" під Зайцевим, що поруч з окупованою Горлівкою.

Дмитро родом з Харкова. ''Мир'' – професійний розвідник. Брав участь у миротворчій місії у Сьєрра-Леоне.

На війні на Донбасі з 2014 року. Був командиром розвідки батальйону у 93-й бригаді. Визволяв Мар'їнку, Авдіївку, обороняв Піски, Трьохізбенку, Чермалик, воював в Авдіївській промзоні. Брав участь в операції по захопленню у полон російського військовослужбовця Віктора Агєєва. У 2019 році перейшов у морську піхоту.

Під час евакуації тіла "Мира"російські війська влаштували засідку, обстріляли групу медиків і військових. В результаті, загинув військовий медик Микола Ілін та сержант-морпіх Ярослав Журавель.

Вдома залишились батьки, дружина та двоє синів.

Микола "Естонець" Ілін, 36 років

Сержант-медик 137-го батальйону морської піхоти

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Герой трьох держав" - у Києві попрощалися із загиблим на Донбасі медиком (ВІДЕО)

Підірвався на вибуховому пристрої при спробі евакуації пораненого сержанта Ярослава Журавля.

Родом з білоруського міста Могильов. Виїхав з Білорусі у 2006 році після протестних акцій на площі Калиновського у Мінську, жив у Білій Церкві на Київщині.

Того ж 2006-го, емігрував до Естонії, де жив кілька років. Працював таксистом, проводив екскурсії. Вивчив естонську та отримав громадянство.

У 2018 році повернувся в Україну та пішов служити до морської піхоти.

''Україна варта хорошого майбутнього. Вона зараз не просто бореться за це майбутнє – вона є кордоном Європи. І якщо ви програєте цю боротьбу, то це буде і наш програш'', – казав "Естонець" в одному зі своїх останніх інтерв'ю.

Вдома залишилась мама та наречена.

Ярослав Журавель, 40 років

Сержант-розвідник 137-го батальйону морської піхоти

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Окупанти вирізали з тіла медика Іліна кістки й органи, сержант Журавель стік кров'ю без допомоги - ООС

Ярослав йшов першим у евакуаційній групі, яка мала забрати тіло загиблого лейтенанта Красногрудя. Був у білому шоломі та бронежилеті, але бойовики відкрив вогонь на ураження зі стрілецької зброї. Ярослав отримав три кулі у тіло, але йому вдалось відповзти у безпечне місце. Коли до нього спробував прорватись Ілін, він підірвався на міні.

Сержанта так і не змогли евакуювати. Ярослав Журавель стік кров'ю. Скільки сержант прожив після поранення - невідомо. Тіло віддали бойовики через шість днів.

Водночас, влада та штаб ООС не змогли відповісти, чи були пошуки сержанта.

Ярослав Журавель родом з села Андріївка Верхньодніпровського району Дніпропетровщини.

На фронті розвідник з 2015 року у складі 93-ї бригади. Воював у Пісках, Мар'їнці, Гранітному. У 2019-му перевівся до морпіхів вслід за своїм командиром Дмитром Красногрудем.

Вдома залишилась батьки, дружина та дві доньки.

20 липня

Василь Кравченко, 26 років

Старший матрос 503-го батальйону морської піхоти

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На сході загинув 26-річний морпіх

Загинув від кулі снайпера під час бойового чергування на взводному опорному пункті поблизу селища Шуми на Донеччині.

Василь Кравченко родом з райцентру Ізяслав Хмельницької області. Під час другої хвилі мобілізації у 2014 році проходив службу у прикордонних військах. По тому двічі укладав контракт. У морській піхоті з 2016 року.

Залишилися батьки, сестра і дружина.

21 липня

Артем Козій, 18 років

Солдат 36-ї окремої бригади морської піхоти ім. контр-адмірала Білінського

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Попрощалися із морпіхом, який помер після поранення

Помер від чисельних уламкових поранень у мобільному шпиталі у Маріуполі, внаслідок обстрілу з автоматичного гранатомету поблизу села Павлопіль на Донеччині. Лікарі сім годин боролися за життя морпіха.

Родом з райцентру Южноукраїнськ Миколаївської області. На службу пішов після закінчення Миколаївського будівельного технікуму. У липні 2020 року вирушив на фронт у першу ротацію.

Вдома залишились батьки.

×