Ексклюзиви
Середа, 13 листопада 2019 12:43

Просив не "відмазувати" від служби - тіло бійця перепоховали через 5 років
24

У селі Шкурупіївка Решетилівського району на Полтавщині 12 листопада перепоховали тіло бійця Романа Діллера
Фото: Анна Чапала
У селі Шкурупіївка Решетилівського району на Полтавщині 12 листопада перепоховали тіло бійця Романа Діллера
У селі Шкурупіївка Решетилівського району на Полтавщині 12 листопада перепоховали тіло бійця Романа Діллера
У селі Шкурупіївка Решетилівського району на Полтавщині 12 листопада перепоховали тіло бійця Романа Діллера
У селі Шкурупіївка Решетилівського району на Полтавщині 12 листопада перепоховали тіло бійця Романа Діллера

У селі Шкурупіївка Решетилівського району на Полтавщині 12 листопада перепоховали загиблого бійця АТО Романа Діллера. Він загинув п'ять років тому під Іловайськом. Тоді йому було 35 років.

Кілька місяців тому провели ексгумацію тіла, яка підтвердила особу бійця. До цього Роман Діллер був похований на алеї Героїв Краснопільського кладовища в Дніпрі. Загинув, рятуючи пораненого товариша, коли виходили з оточення під Іловайськом поблизу села Червоносільське. Але підтверджуючих фактів довго не могли встановити. Було кілька версій: одні говорили, Роман потрипив у полон в місті Снижиному, інші – зник безвісти.

У батьківському дворі чути запах ладану. Люди по одному заходять до будинку. В усіх кімнатах закриті дзеркала тканиною бордового кольору. Зліва по коридору - вітальня, посеред якої на двох табуретках стоїть труна, накрита українським стягом. Присутні кладуть живі троянди. Ольга Михайлівна, мати Романа, міцно стиснувши хустину в руках, безперестану дивиться на фото сина. Знімок у синьо-жовтій оправі стоїть на тумбочці разом з іконами і запаленою свічкою.

"З чоловіком ми жили в Казахстані, там і народився Роман. Потім родиною переїхали на мою малу Батьківщину, у село Шкурупіївка", - тихо говорить Ольга Михайлівна.

"Був як і всі діти, навчався в школі, потім в училищі, згодом пішов в армію. Після служби працював комбайнером, створив власну родину. Найбільше мріяв добудувати власний дім та вивчити сина після школи".

У 2014 році Роман пішов служити до українського війська, згодом - у зону АТО.

"Для нас від'їзд Романа в зону АТО став несподіванкою. Він заспокоював, що буде лише на посту стояти. Просив, щоб не відговорювали його від служби і не "відмазували". На усі наші прохання категорично відповідав, що це його власний вибір. Не хотів, щоб те, що відбувалось на Сході, прийшло до нас".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Донбасі підірвалися двоє українських військових: що відомо про їхній стан

Роман приховав від рідних, що служив за контрактом. Після тижневих навчань у військовій частині селища Черкаське Дніпропетровської області в складі 93 ОМБр "Холодний Яр" потрапив у село Грабське Донецької області.

"Крайній раз він мені телефонував 28 серпня 2014 року, і я відчула щось не ладне. Чула постріли, але він мене заспокоював, що у них все добре. Ми увесь час слідкували за новинами і бачили, що відбувалось під Іловайськом".

4 вересня 2014 року вночі Ользі Михайлівні зателефонували військовослужбовці. Повідомили, що її син загинув, але тіла не знайшли. Рідні почали шукати його, як безвісти зниклого.

Родині вдалось добитись ексгумації. Генетична експертиза підтвердила, що на дніпропетровському кладовищі в одній із могил лежить Роман.

"Постійно мені снився. Бувало, відчувала, як увісні гладив моє волосся. За ці роки пошуку, ми з чоловіком стали сильніші. Жили думками, аби повернути сина на рідну землю та зберегти про нього пам'ять, шану. Мені досі не віриться, що його немає поруч. Але того, що ми хотіли, добились".

Труну Романа із хати несуть побратими і односельці. Невеликий цвинтар - через вулицю від помешкання Діллерів. До нього веде асфальтована дорога, територія обгороджена дерев'яним парканом. Біля могили слова вдячності батькам за сина говорять односельці. Мати тихо плаче, коли труну засипають землею, постійно повторює: "Тепер ти, синку, з нами".

У січні 2016 року указом президента України Роман Діллер посмертно нагороджений орденом "За мужність". У нього залишились батьки, дружина Ілона та син Едгард.

У Краматорську у вівторок, 12 листопада, поховали бійця ЗСУ Геннадія Моторина.

Зараз ви читаєте новину «Просив не "відмазувати" від служби - тіло бійця перепоховали через 5 років». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 4323
Голосування Чи можливий мир на Донбасі за "формулою Штайнмаєра" (вибори+відведення військ+амністія бойовиків+особливий статус Донбасу)?
  • Так, пора закінчувати війну будь-якими способами
  • Ні, мир буде тільки після перемоги
  • Потрібно далі проводити переговори та залучити до них США
  • Війна в Україні закінчиться тільки після повернення Криму
  • Ваш варіант (у коментарях)
Переглянути
Погода