Бойові та небойові втрати АТО протягом лютого 2018 року

Публікуємо поіменний список полеглих у лютому захисників України.

Нам відомо про смерть 38 бійців. 9 - бойові втрати. Інформація про деяких - неповна.

Наймолодшому із загиблих воїнів було - 19, найстаршому - 39.

16 та 21 лютого було найбільше обстрілів – по 20.

Найспокійнішими на фронті були 5, 10, 11, 23, 24, 28 лютого. У ті дні обійшлося без поранень, за даними прес-штабу АТО.

Найбільше бійців постраждало 20 лютого – 1 загинув, 7 отримали поранення.

Протягом місяця 46 військовослужбовців отримали поранення різних ступенів тяжкості.

БОЙОВІ:

1 лютого

Олександр "Пломба" РИБАЛЬЧЕНКО

років: 24

родом: із села Коржове Сватівського району Луганської області

залишилися: вагітна цивільна дружина, також військова 93-ї бригади

Підірвався на осколковій загороджувальній міні поблизу Маріуполя на Донеччині.

Молодший сержант, командир топогеодезичного відділення у 93-й бригаді.

Сашка із ще чотирма братами виховували бабуся та тітка. Після закінчення школи,він вступив до технікуму, де отримав спеціальність "водій крану".

Працював також на встановленні металопластикових вікон. З початком війни пішов на фронт добровольцем. Долучився до лав батальйону "Луганськ-1".

Вже пізніше, у лютому 2015-го, його мобілізували. Служив у розвідці 93-ї бригади. Через рік підписав контракт на службу у ЗС України.

Воював у Пісках, Авдіївці. Брав участь у боях за Бахмутку. Саме там у червні 2017 року отримав чергову контузію.

Нагороджений медаллю "Захиснику Вітчизни".

"У Сашка залишилася вагітна дружина на плечі якої впав тягар втрати чоловіка і народження їхньої дитини , прошу допомогти усіх небайдужих співвітчизників: Приват 5168757291382549 Дмитренко Олена Олександрівна", - написав у Facebook користувач Bandera Slobozhanskiy.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пам'ятаємо: імена усіх воїнів АТО, які загинули у листопаді

12 лютого

Дмитро "Провідник" СИСКОВ

років: 37

родом: з Чернігова

залишилася: батьки

Загинув під час обстрілів неподалік Кримського та Жолобка на Луганщині.

Молодший сержант, командир у 3-1 роті "Донбас" 16-го батальйону "Полтава" 58-ї бригади.

Закінчив чернігівську школу №2, Остерський коледж будівництва та дизайну.

З 1998-го проходив строкову службу у підрозділі МНС. Згодом працював майстром монтажних та будівельних робіт.

У січні 2015-го поїхав на навчання у табір глибинної розвідки у Ніжин на Чернігівщині. І вже з травня воював на сході України.

Спочатку у батальйоні НГУ "Донбас". Захищав Маріуполь, брав у участь у боях за Широкине.

У липні того ж року Дмитра вручили нагрудний знак "За доблесну службу".

Контракт на службу у 58-й бригаді підписав 20 вересня 2016 року.

У лютому минулого року разом з побратимами з батальйону "Полтава" під час своєї відпустки брав участь у блокаді ОРДЛО. З літа воював на передовій лінії фронту у Луганській області.

17 лютого в Чернігові оголосили Днем жалоби.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пам'ятаємо: імена всіх воїнів АТО, загиблих у жовтні

Олександр "Якут" ГРЕЧУК

років: 38

родом: жив у селі Степове Дніпропетровської області

залишилися: дружина та п'ятеро дітей, старший син служить у 17-й окремій танковій бригаді

Загинув від множинних уламкових поранень унаслідок обстрілу на Приазовському напрямку.

Старший матрос, кулеметник 503-го батальйону 36-їй бригади морської піхоти. У вересні 2016-го підписав контракт на військову службу.

Саме під час служби і вирішив одружитися з коханою Світланою, з якою жили разом з 2002 року і виховували дітей.

"Завжди та усюди його поважали, як справедливу та принципову людину, якій не випала доля хапати зірок з неба, але яка раділа тому, що мала, та завжди намагалась досягти своєї мети.

Він дуже поважав військову дисципліну та вдосконалення бойових навичок, у критичних ситуаціях не впадав у паніку, а був здатен приймати самостійні та виважені рішення, а також швидко орієнтуватися за небезпечних обставин", - написав про воїна волонтер Ян Осока.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пам'ятаємо: імена усіх воїнів АТО, які загинули у вересні

18 лютого

Юрій КУШНІР

років: 39

родом: із села Жилинці Ярмолинецького району Хмельницької області

залишилися: батьки та брат

30 липня 2017 року снайпер озброєних сепаратистів поранив Юрія в живіт. Після тривалого лікування не витримало серце. Він помер у Київському військовому шпиталі.

Сержант 46-го батальйону "Донбас-Україна" 54-ї бригади.

"Перший постріл промазав – вдарило поруч з ним у колоду. Миттєво пролунав другий постріл – потрапило в живіт збоку. Йому негайно зробили операцію, була велика крововтрата", – розповідає побратим Олександр Мітяєв.

"Він боровся до останнього. Він мріяв одужати і стати до строю. Він мав велику жагу до життя…

Ще одна втрата побратима. Та в серцях і пам'яті, Ви завжди з нами", - написали у прес-службі бригади.

На початку війни у 2014 році добровольцем пішов служити у спецпідрозділ МВС "Богдан". Згодом перейшов у "Донбас-Україна".

За час лікування Юрій змінив три шпиталі. Але організм надто виснажився.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пам'ятаємо: імена усіх воїнів АТО, які загинули у серпні

19 лютого

Валерій ЄГОРОВ

років: 28

родом: з міста Прилуки Чернігівської області

залишилися: батьки та старший брат

Загинув від уламкового поранення голови поблизу селища Піски Ясинуватського району на Донеччині.

Сержант, командир розвідувального відділення у 57-й бригаді.

Валерій закінчив Прилуцький гуманітарно-педагогічний коледж за спеціальністю "вчитель початкових класів".

Продовжив навчання в Національному університеті ім. М. Драгоманова.

На війну пішов добровольцем у 2014 році. За ці роки тричі підписував контракт на службу.

Брав участь у звільненні Торецька. Воював під Луганськом, біля Горлівки, Зайцевого.

В спогадах побратимів Валерій назавжди залишиться надійним другом, та щирою, відвертою і життєрадісною людиною.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пам'ятаємо: імена усіх воїнів АТО, які загинули у липні

20 лютого

Сабіна ГАЛИЦЬКА

років: 23

родом: із села Бастова Рудня Ємільчинського району Житомирської області

залишилися: батьки та 19-річний брат,він служить у 95-й бригаді

Загинула унаслідок обстрілу неподалік села Катеринівка Попаснянського району Луганської області.

"Напередодні вона проводила із новоприбулими бійцями роти заняття з медичної підготовки. А того дня поїхала до стареньких у село: комусь тиск поміряти, комусь таблетки дати, завезти противірусні препарати.

Так склалося, що зробили засідку і на цьому обірвалося життя Сабіни. Ніхто навіть не думав, що доведеться їхати проводжати її в останню путь", - розповів заступник командира роти з морально-психологічного забезпечення Петро Бойчук.

Сержант, старша медсестра медичної роти у 10-й гірсько-штурмовій бригаді.

Закінчила Новоград-Волинський медичний коледж. Після коледжу – з січня 2015 року – працювала в дільничій лікарні.

Контракт на службу підписала у квітні 2016 року. Одразу потрапила на передову.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Усі воїни АТО, які загинули упродовж червня: імена, історії, фото

22 лютого

Ілля СЕРБІН

років: 24

родом: із села Крюківщина Київської області

залишися: батьки та дружина – військова ЗСУ

Загинув від поранення шиї під час гранатометного обстрілу біля Світлодарської дуги на Донеччині.

Військовослужбовець 25-го батальйону "Київська Русь" 54-ї бригади.

Спочатку воював у складі 54-го окремого розвідувального батальйону, потім у 131-му ОРБ.

Перевівся до "Київської Русі", зоб служити разом з дружиною

Історія кохання Іллі та Юлії стала однієї з історій проекту "Якби не війна".

"Це – Ілля та Юлія. Він – розвідник, у складі спочатку 54 ОРБ, а потім 131 ОРБ. Пройшов Чермалик, Павлопіль, Штольню.

Для неї він просто "бородатий чувак у формі", "симпатичний хлопчик-військовий". Вона – студентка, активістка громадської організації "Відсіч", донька бійця Нацгвардії", – писали про них волонтери фотопроекту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пам'ятаємо: імена всіх бійців АТО, які загинули у травні

25 лютого

Олександр СИВКО

років: 19

родом: із селища Пісківка Бородянського району Київської області

залишилися: батьки та старший брат

Загинув від кулі снайпера на позиції шахта "Бутівка" на Донеччині.

Солдат, навідник 1-го десантно-штурмового батальйону у 95-й десантній бригаді.

У травні 2017 року підписав контракт на службу одразу після закінчення училища. Про наміри Сашка щодо фронту рідні дізналися лише напередодні від'їзду.

"Запам'ятався Сашко працівникам військового комісаріату позитивним життєрадісним хлопцем, з вогником в очах, спортивної статури.

Без шкідливих звичок, що на даний час є досить рідкісним явищем, який понад усе прагнув захищати рідну неньку Україну", - пишуть у мережі.

Десантники не помирають, вони йдуть на небо..

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пам'ятаємо: імена всіх бійців АТО, які загинули у квітні

26 лютого

Олександр КАЗМІРОВ

років: 21

родом: із селища Стара Синява Хмельницької області

залишилися: батьки та сестра

17 лютого на Донеччині отримав важке поранення. Після операції впав у кому. Помер у Харківському військовому шпиталі, не приходячи до свідомості.

Солдат, стрілець 2-го батальйону 24-ї бригади. У липні 2016 року підписав контракт на службу.

Сестра розповіла, що Сашко хотів в армії заробити на власне житло і восени мав переводитися на службу до Хмельницького.

"У цей нелегкий для нашої країни час, кожен український воїн, зі зброєю у руках, у спеку і холод, докладаючи усі свої сили та свою енергію стоїть на сторожі світлого майбутнього своєї Батьківщини. Але, на жаль, без втрат на війні не буває. Ідуть найкращі воїни, заплативши найдорожчим, що у них є", - написали на сторінці бригади у Facebook.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пам'ятаємо: імена усіх бійців, які загинули на Донбасі у березні 2017 року