29 серпня 2014-го російські війська підступно розстріляли українських військових, що виходили з міста Іловайськ на Донеччині. Президент України Володимир Зеленський видав указ про вшанування 29 серпня - Дня пам'яті захисників України.
Чому штурмували Іловайськ?
Бої за місто почалися 10 серпня 2014-го. На той момент українські військові майже оточили захоплений бойовиками Донецьк.
Іловайськ мав важливе залізничне сполучення, що з'єднує обласний центр і Росію. Захоплення міста повністю б відрізало бойовиків від їхніх прибічників із Луганська і залишило б без можливості отримувати зброю з РФ.
Штурм міста почався 10 серпня силами добровольчих батальйонів "Донбас", "Шахтарськ", "Кривбас", "Азов" та "Дніпро-1" і добровольців із "Правого сектору". Їх підтримували бійці 51-ї та 93-ї механізованих бригад.
До населеного пункту заходили тричі. 18 серпня нашим військовим вдалось закріпитись на залізничному вокзалі та почали "зачищати" місто.
"Їхала колона. Попереду розвідники, а за ними БМП, заглядають у подвір'я. Доповідали ситуацію "Все чисто? – Чисто" так само на іншій вулиці. Коли доходили до перехрестя, побачилися і далі рухалися", - згадує Роман Зіненко, боєць батальйону "Дніпро-1".
У ніч на 24 серпня український кордон на Старобешевському напрямку перетнули 3,5 тис. російських солдат на 60 танках і стільки ж техніки, на якій були відсутні розпізнавальні знаки. Вони почали штурмувати позиції українських військ.
Звідки взявся "зелений коридор"?
Командування Антитерористичної операції спробувало здійснити деблокаду оточених українських військ. 27 серпня відправили ротно-тактичну групу 92-ї окремої механізованої бригади та 42-го батальйону територіальної оборони. Однак того ж дня бійці потрапили у засідку та їх знищили потужним артилерійським вогнем.
У ніч на 29 серпня президент РФ Володимир Путін під час переговорів із 5-м президентом України Петром Порошенком розпорядився надати "зелений коридор" українським бійцям для виходу з оточення. Військові мали сформуватися у 2 колони і рушити з населених пунктів Агрономічне та Многопілля у напрямку райцентру Старобешеве та вийти на Маріуполь.
Умовою виходу було залишити зброю бойовикам. Українське командування відкинуло пропозицію Путіна та почало розробляти новий план наступу. Потім змінило рішення та надало командирам свободу вибору.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Володю, є війна. Сховати її за білі шати не вийде" - журналіст жорстко звернувся до Зеленського
Пекло серед соняшників
Колона "Булава", якою командував генерал Руслан Хомчак, рухалася маршрутом Многопілля — Агрономічне — Новодвірське — Михайлівка — Андріївка — Горбатенко — Чумаки — Новокатеринівка.
Росіяни почали стріляти по наших солдатах у момент, коли ті наближалися до села Чумаки. Знищили 6 українських БМП, вантажівки та автобуси підрозділів "Дніпро-1", "Світязь", "Миротворць", "Херсон" та "Івано-Франківськ".
У районі селища Новокатеринівка військові, що їхали в голові колони, наткнулись на вкопані російські танки. Зав'язався бій, але українські бойові машини піхоти були знищені. Командир танкової роти прийняв рішення евакуйовуватися пішки полями соняшників.
Колона "Вітер", якою командував полковник Олексій Грачов, мала йти маршрутом Многопілля — Червоносільське — Осиково — Побєда — Новокатеринівка. По них відкрили вогонь біля населеного пункту Червоносільське. Першим ударом знищили танк Т-64БВ. Таким чином колону "порізали".
Голова колони, яку обстрілювали росіяни, продовжила їхати за маршрутом "зеленого коридора" у напрямку Новокатеринівки. Вела бої та втрачала техніку.
Одна з машин із бійцями батальйону "Донбас", що рухалася у "відрізаному" хвості колони, вирішила не прориватися до Червонопілля. Повернули назад. У боях захопили 2 російських танки Т-72Б3 і солдат Івана Баданіна та Євгена Чернова, Нікіту Тєрскіх та Євгена Сардаряна. Після цього воїни зайняли село Червоносільське, тримали оборону впродовж доби. Наступного дня військові домовилися з російськими офіцерами про вихід із села та передачу поранених в обмін на полонених росіян. Проте ті порушили умови домовленостей та взяли у полон 108 бійців "Донбасу".
Деякі з солдат батальону вирішили не здаватися в полон і спробувати вирватися пішки. Їм у цьому допомогли проукраїнські місцеві жителі - провели повз блокпости ворога.
Порятунок
Для врятування атакованих при виході войнів Генштаб відправив 2 штурмовики Су-25, вони мусили нанести авіаудар по загарбникам. Під час повернення на тимчасовий аеродром один із літаків збили з протиповітряного зенітно-ракетного комплексу в момент, коли він заходив на посадку. Пілот катапультувався і вийшов неушкодженим. Пілот другого літака передав координати скупчення російської військової техніки. Разом із ними у повітря підняли 2 винищувачі Міг-29, які для уникнення удару російських засобів протиповітряної оборони виконували завдання на висоті 300 м над землею.
Відстань, на який знаходилася російська техніка, була недосяжна для всіх вогневих засобів, окрім реактивної системи залпового вогню "Смерч" і тактичного ракетного комплексу "Точка". 1-й ракетний дивізіон 19-ї ракетної окремої бригади та 1-й реактивний ракетний дивізіон 107-ї реактивної артилерійської бригади створили вогневий коридор. Знищили фортифікований табір неподалік села Павлівське та гаубицю неподалік села Чумаки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Війна - річ колективна, воювати має вся країна - ветеран
Хрести серед соняшників
Загалом під час боїв за Іловаськ із 10 по 29 серпня загинуло 366 бійців, близько 500 поранені.
254 солдата були вбиті росіянами під час "зеленого коридору". Взято в полон близько 300 військових, яких згодом відпустили. 13 із них досі знаходяться у полоні бойовиків.
Неідентифікованими залишилось 42 особи.
19 бійців зникли безвісти під час виходу "зеленим коридором" із Іловайська. Немає жодної інформації щодо 4 бійцях батальйону Нацгвардії "Донбас", 12 "кривбасівцях", 3 – із батальйону МВС "Івано-Франківськ". Їхні прізвища відомі, але немає ні тіл, ні достовірної інформації про їхнє місце перебування або поховання останків.
13 бійців Збройних сил України, які виходили з-під Іловайська 29 серпня 2014-го, досі перебувають у полоні. Такі дані наводять у Міністерстві оборони.
Результати розслідування
4 вересня 2014-го у Верховній Раді створили Тимчасову слідчу комісію. Очільником назначили Андрія Сенченка з партії "Батьківщина".
20 жовтня 2014-го Комісія представила висновки. У них вказали, що до трагедії призвели проблеми в організації оборони країни, незапровадження воєнного стану, помилкові рішення та неадекватні дії тодішнього міністра оборони Валерія Гелетея та начальника Генерального штабу Віктора Муженка.
4 вересня 2014-го відкрили кримінальну справу через загибель силовиків.
7 жовтня 2014-го заступник генпрокурора України Анатолій Матіос зробив висновок, що першопричиною трагедії був відхід бійців "Прикарпаття"
"Прикарпаття" було розтягнуто на опорні пункти на декілька позицій. Для цього треба розбиратися, чому вони пішли, які умови були. На момент їхнього відходу сектор "Д" був розформований. Багато військових були деморалізовані. Ступінь їхньої провини повинні визначати фахівці з військової прокуратури. Зрештою суд визнав невинним командира "Прикарпаття" Віталія Комарова", - говорить Зіненкою.
Розслідування Іловайської трагедії триває досі.
Британська дослідницька група Forensic Architecture оприлюднила нові докази російського вторгнення. Ці дані долучать до справи проти РФ в ЄСПЛ.
Що можна почитати про Іловайськ?
Доброволець батальону МВС "Дніпро-1" Роман Зіненко, що повернувся живим із Іловайська, написав книгу "Іловайський щоденник" і видав двотомник "Війна, якої не було. Хроніка Іловайської трагедії". У цих книжках погодинно описаний вихід "зеленим коридором" українських військових.
У You Tube можна знайти відео, відзняті військовими кореспондентами та бійцями.
Фільм "Іловайськ. Лицарі неба", знятий на замовлення штабу Національного захисту Дніпропетровської області, також рекомендовано для перегляду.
1 
25817
Коментарі