"Було страшно, коли витягали бійця з "Азову", який підірвався на розтяжці. Я тоді збиралася на ротацію, але прийшла інформація, що є 300-й (поранений - Gazeta.ua). А ми їхали у той бік", - каже 30-річна Дар'я Зубенко.
Парамедик розповіла Gazeta.ua, як покинула навчання в аспірантурі Київського політехнічного інституту й поїхала рятувати бійців на передову.
"Стати парамедиком вирішила після перегляду фільму "Добровольці Божої чоти". Пройшла курси домедичної допомоги.
У мене було одразу двоє перших поранених. На даху обладнали позицію спостерігачів й туди прилетів ВОГ (осколковий боєприпас для гранатометів - Gazeta.ua). Спостерігачу посікло руки. Один осколок залетів у гараж, де працювали хлопці, й застряг у бійця в нозі. У мене був стрес – не знала, з чого почати. Іншого разу евакуювали бійця з масивним осколковим пораненням. Боялася, що не довезу його. Через кілька днів мені зателефонували й сказали, що той боєць помер у госпіталі. А ще через кілька днів побачила його по телевізору живим. Виявилося, щось волонтери наплутали.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тижнями лежала і не виходила з кімнати - ветеран АТО розповіла про життя після "дембеля"
Досі відчуваю провину, що не врятувала побратима Віктора Степановича. Осколок потрапив у шию. Сорок хвилин намагалися відкачати. Потім один із наших сказав, щоб усі валили. Тоді були в сірій зоні й самі могли потрапити під обстріл. Це 15 червня 2015 року було", - згадує Дар'я.
Дар'я Зубенко разом із ще 5 жінками стала героїнею документальної стрічки волонтерки Марії Берлінської "Невидимий батальйон". Фільм розповідає про бойовий досвід і життєвий шлях жінок, які опинилися на передовій.
1 
25817
Коментарі