Мінські домовленості націлені на знищення бойового духу української армії та ведення виснажливої окопної війни.
Про це говорить в коментарі Gazeta.ua Іраклій Джанашія, експерт з з питань національної безпеки і оборони Українського інституту майбутнього.
4 роки тому в Мінську домовились до врегулювання військового конфлікту на Донбасі. Ворог постійно порушує ці домовленості. Яке їхнє майбутнє?
— Ні, це не домовленості. Це скоріше одностороннє підпорядкування правилам з боку України і постійне порушення їх Російською Федерацією і ОРДЛО. Якщо їх обстрілюють і вони не мають права відповідати, тоді в чому сенс? Це призводить до падіння морального духу української армії і масового відходу професійних військовослужбовців з лав ЗСУ. Так яке майбутнє за такими домовленостями - поступове руйнування армії і багаторічна окопна війна в скотинячих умовах? І мабуть таке майбутнє влаштовує наше керівництво.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Замість повторення мантри про безальтернативність "Мінська", треба реалізовувати нові мирні ініціативи - Ніколаєнко
На чому варто наполягати Україні у Мінську, якщо російський президент у прямому ефірі сказав, що допомагатиме бойовикам і не відведе техніку?
Щоразу, коли протилежна сторона буде їх порушувати, Україна діятиме так само. Наприклад, можна створити таку агресивну риторику: за кожного вбитого українського бійця ми будемо на 1 кілометр пересувати лінію фронту вперед, відтісняючи ворогів.
Останнім часом активно обговорюють план Сайдика, як доповнення до Мінських угод. Чим це може бути вигідно Україні, а чим невигідно?
Як може бути вигідний документ, який по факту:
- легітимізує збройні сили бойовиків, називаючи їх "гібридної поліцією",
- зобов'язується проводити вибори в ОРДЛО під егідою ОБСЄ,
- перекладає фінансовий тягар відновлення на Україну, стверджуючи, що РФ не повинна відновлювати те, що вона зруйнувала.
- І як вишенька на торті, сама місія ОБСЄ тепер відкликається не за рішенням ООН, а Нормандського формату, читайте - Росії.
Іншими словами, план Сайдік передбачає реалізацію практично всіх ключових ідей Москви. І як тільки Україна почне йому опонувати, члени ОБСЄ виступлять із заявою про те, що Україна відмовляється робити кроки до примирення і знищує перші плоди Мінського формату.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Німеччина та Франція розглянуть пропозицію Сайдіка
Чи може Україна запропонувати змінити Мінський формат, наприклад, залучити до перемовин США?
Запропонувати може. Ось тільки США відмовляться брати участь в цьому балагані. Для них, з дипломатичної точки зору, невигідно брати участь у явно програшній і непрацюючої програмі. А саме такими Мінські домовленості і є. Більш того, якби Штати хотіли, вони давно втрутилися б.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Представник США розповів про альтернативи Мінським угодам
Чи може Україна відмовитися від окупованих територій заради вступу до НАТО та ЄС?
Так може бути, тільки якщо Україна повністю адаптує всі стандарти НАТО і ЄС, або хоча б їх половину. При цьому НАТО і ЄС будуть чекати нас з розпростертими обіймами, а Росія не намагатиметься, користуючись прецедентами, створити нові народні республіки на території України. Тобто це, в принципі, неможливо. Більш того відмова від окупованих територій покаже Україну в очах світової спільноти слабкою і нездатною відстоювати територіальну цілісність і суверенітет.
12 лютого 2015 року в Мінську домовились про врегулювання військового конфлікту на Донбасі. Протягом 16 годин президент України Петро Порошенко, канцлер Німеччини Ангела Меркель, та тодішній президент Франції Франсуа Оланд, вимагали в лідера Росії Володимира Путіна припинити вогонь і вивести війська з України.
Перемовини проходили в Палаці Незалежності в чотирьох. Домовилися про документ з 13 пунктів. Найважливіше - припинити бойові дії, створити 50-ти кілометрову зону безпеки та допустити організацію ОБСЄ спостерігати за виконанням домовленостей. Незважаючи на це, урочисто угоду не підписали через небажання Росії виводити свою армію.
28 січня спеціальний представник ОБСЄ в Україні та в Тристоронній контактній групі Мартін Сайдик запропонував своє бачення врегулювання військового конфлікту. 7 лютого посли Франції та Німеччини вирішили переглянути документ, назвавши його "гідним уваги".
5 
25817
Коментарі