Україні потрібен закон про колабораціонізм, який би зняв провину з тих, хто залишився на окупованій території.
Про це Gazeta.ua сказала доктор історичних наук, волонтерка руху "Деокупація. Повернення. Освіта" Олена Стяжкіна.
"У Європи є свій досвід деокупації. Звісно, ми зробимо свої помилки. Але якщо ми будемо говорити про ірландський досвід, це буде не помилка, а катастрофа (країна розділена на Ірландію й Північну Ірландію). У Бельгії 8 мільйонів населення. Окупація тривала 4 роки. Не обійшлося без колабораціонізму. Після звільнення відкрили 400 тисяч судових процесів через колабораціонізм. Вироків було 80 тисяч. Із них ув'язнень всього 48. Там зрозуміли, що суспільство передусім має очистити ім'я чесних людей, які були в окупації, а не тільки карати. Досвід Нідерландів - це досвід повернення довіри до влади. 900 мерів, які працювали на окупованих територіях, постали перед судом. Кожна справа розглядалась окремо. Ми повинні взяти те, що нам підійде", - сказала вона.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розенко пояснив, коли жителі ДНР та ЛНР отримають пенсії
Люди, які залишилися на окупованому Донбасі, не є зрадниками, стверджує Олена Стяжкіна.
"Усі вони мають право на чисте ім'я. Амністія - це дуже добре. Але в пакеті з амністією нам потрібен закон про колабораціонізм, який би зняв провину з тих, хто не є винним. І який би чітко прописав не кримінальні, не адміністративні, а громадські покарання для тих, хто на те заслуговує.
Головне: якщо ми не переосмислимо українську освіту, ми можемо і не повертатися на Донбас.
Перший крок деокупації - це те, що ми сьогодні називаємо декомунізацією. Вона відбувається на всій території країни, у свідомості людей. Другий етап - звільнені прифронтові території. Усі волонтери, які там працюють, є практиками деокупації. Ці приклади ми маємо зберегти і на момент звільнення інших територій", - наголосила волонтерка.
Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Георгій Тука окреслив 3 головні напрямки для відновлення Донбасу.
2 
25817
Коментарі
4