Як змінювалася українська армія за 26 років незалежності

6 грудня святкують День Збройних Сил України.

Це свято з'явилося 1993 року, а його дата приурочена до важливої події в історії України. Саме 6 грудня 1991 року Верховна Рада затвердила закони "Про оборону України" та "Про збройні сили України". За 2 роки саме цього дня вирішили відзначати День збройних сил.

Чисельність і склад військ

На момент проголошення незалежності України чисельність армії складала 980 тис. осіб.

1993 року армію скоротили до 445 тис. З 1995 до 2000 року - до 400 тис. Рекордно низька чисельність була за часів правління президента Віктора Януковича (25 грудня 2010 – 22 лютого 2014. - Gazeta.ua) та міністра оборони Павла Лєбєдєва (24 грудня 2012 — 27 лютого 2014. — Gazeta.ua). Тоді чисельність армії скоротилася до 184 тис. 2012-го та 165 тис. 2013-го.

Після того Лєбєдєв анонсував значне скорочення особового складу в армії.

"Воно торкнеться насамперед частин і підрозділів забезпечення і управління. Зараз в армії служить 182 тисяч чоловік, з яких у бойових частинах - 70 тисяч. 2017-го з 122 тисяч чоловік найменше 65 тисяч служитимуть у бойових частинах", - заявив Лєбєдєв.

Але російська агресія проти України внесла свої корективи у план "реформи" армії. 2014-го чисельність військових зросла.

20 вересня 2017 року Кабмін України затвердив чисельність призовників на строкову службу в жовтні-листопаді 2017-го — 10 460 осіб. З початку 2017 року з ЗСУ уклали понад 26 тис. контрактів на військову службу.

 

"Гранична чисельність Збройних сил - 250 тисяч. Ця цифра обґрунтована. Як у будь-якій армії, що більше людей, то краще. Але ми не можемо порушувати закон. Тому Збройні сили перебувають на граничному ліміті чисельності", - заявив начальник головного управління персоналу, заступник начальника Генштабу армії Артур Артеменко 3 жовтня 2017 року.

Організаційно Збройні сили України поділяються на 3 види та 2 окремі роди військ та сил: сухопутні війська; повітряні сили; військово-морські сили; десантно-штурмові сили; сили спеціальних операцій.

У квітні 2014 року Верховна Рада України рекомендувала в. о. Президента України Олександру Турчинову відновити призов до армії. 1 травня 2014 року в. о. Президента України підписав указ про заходи щодо підвищення обороноздатності держави, яким відновили призов 2014 року.

"210 тисяч людей прийшли на військову службу за шостою чергою мобілізації. З них 35 тисяч, тобто кожний шостий, — добровольці", - зазначив президент України Петро Порошенко, 24 серпня 2015 року.

7 березня 2017 року президент Порошенко повідомив, що в Збройних силах України проходять військову службу і працюють 54 тис. жінок, з них понад 20 тис. є військовослужбовцями. І додав, що лише з початку року на контрактну службу вступили більше 2 тис. жінок. Стільки ж жінок мають статус учасників бойових дій.

"Завдяки нормативним змінам вже більше 100 жінок обіймають військові посади", - додав президент.

Україна - на 18-му місці у світі за чисельністю збройних сил. 250 тис. осіб у діючих військах, 720 тис. в резерві та 84 900 осіб у воєнізованих організаціях. Про це повідомляє Міжнародний інститут стратегічних досліджень.

Військовий потенціал та озброєння

24 серпня 1991 року за рішенням Верховної Ради під юрисдикцію України перейшли 14 мотострілецьких, 4 танкові, 3 артилерійські дивізії та 8 артилерійських бригад з 9293 танками і 11 346 бойових машинами, бригада спецпризначення, 9 бригад ППО, 7 полків бойових вертольотів, 3 повітряні армії (близько 1500 бойових літаків) і окрема армія ППО. Стратегічні ядерні сили, дислоковані на території України, мали 1272 міжконтинентальних балістичних ракет, а також близько 2500 одиниць тактичної ядерної зброї.

Протягом 1991-1996 років Україна реалізувала програму ядерного роззброєння. На території України не лишилося жодного ядерного боєзаряду або боєприпасу.

За часів правління Януковича планували не лише скоротити армію, а й продати більшу частину військової техніки. Виручені кошти обіцяли витратити на "модернізацію" того, що залишиться. Залишки радянської амуніції стали в нагоді у боротьбі проти російських окупантів.

 

У період з 2014 по 2016 роки українська армія отримала 36 одиниць нових типів озброєнь і військової техніки. На озброєння ЗСУ прийняли БТР-3 і БТР-4 ПТКР "Стугна", стрілецьку зброю "Форт", станції РЕБ і РЛС, систему захисту для літаків та гелікоптерів "Адрос", бронеавтомобілі "Спартан" і "Кугуар". Динамічно розвиваються українські технології у створенні безпілотників. Однак поки Україні не вистачає потужності у повітрі та у морському флоті.

Українські зброярі зробили з радянського танка Т-64 сучасний Т-64БМ "Булат".

З 7 по 12 травня 2017 року найкращий танковий взвод України вперше взяв участь у міжнародних змаганнях - Танковому біатлоні "Сильна Європа". На танках Т-64БВ посів почесне 5-те місце серед найсильніших танкових армій світу. Пропустили українці вперед лише Австрію, Німеччину, США та Францію, випередивши бронзового призера минулого року – Польщу. При цьому в таких компонентах, як злагодженість підрозділів, злагодженість екіпажу і скорострільність українцям не було рівних.

Точних даних про озброєення української армії не оприлюднюють. Але відомо, що на її озброєнні є ряд бронетехніки як вітчизняного, так і виробництва західних країн. Це броньовані машини "Будка", БТР-3Е, БТР-80, і БТР-4Е "Буцефал", ББМ "Дозор-Б", і американський HMMWV, також відомий, як "Хаммер".

Україна має потужний модельний ряд гармат, кажуть експерти. Це 100-мм протитанкова гармата МТ-12 "Рапіра", 152-мм гаубиця 2А36 "Гіацинт-Б", 152-мм гаубиця 2А65 "Мста-Б", 152-мм гаубиця 2С19 "Мста-С", 122-мм гаубиця 2С1 "Гвоздика", 203-мм гаубиця 2С7 "Піон", БМ-21 "Град", БМ-30 "Смерч", Тактичний ракетний комплекс 9К79 "Точка-У".

Війська протиповітряної оборони називають найбільш боєздатним підрозділом української армії.

2016-го в Україні вперше продемонстрували бойових роботів власного виробництва. Наприкінці серпня "Укроборонпром" презентував роботизований технічний комплекс "Фантом". Розробники стверджують, що цей тип техніки здатні виробляти лише кілька країн, серед яких тепер буде й Україна.

Камуфляж військових

До подій на Донбасі українських солдатів одягали у форму радянського зразка, яка отримала назву "дубок". За останні 4 роки українська армія двічі змінила форму для військових.

З 2014-го до 2016-го наші бійці носили форму з плащової тканини, яку прозвали "гелетейка" за прізвищем тодішнього міністра оборони України Валерія Гелетея. Бійці нарікали, що форма загоряється й плавиться через якість матеріалу. Через це гинуть люди. У Міноборони відреагували й почали постачати нову тканину.

Найновішу форму "піксельку" створили в травні цього року вже за новими технологіями.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Вбивчий камуфляж" — випробували вогнем нову форму військових

Днями волонтери вирішили випробувати вогнем на міцність усі зразки військового одягу. Радянський "дубок" через високий вміст натуральних тканин не горів, а плавився. "Гелетейка" тест провалила. У разі загоряння форма миттєво плавиться, що неприпустимо для військового однострою. "Пікселька" швидко спалахнула, але вогонь не пішов далі і форма горіла повільніше.

"Я думаю, тут співвідношення бавовни з синтетикою явно не 65% на 35%, а навпаки, – сказав волонтер Юрій Москаленко.

 

Харчування солдатів

Продовольче забезпечення армії залишалося незмінним з 1960 року. Польовий раціон військового ЗСУ до 2014 року нічим не відрізнявся від радянського сухпайка 1974 року. У мирний час на добу військовослужбовцю виділяли 750 г хліба, 900 г овочів, з них 700 - картоплі, м'яса 200 г, 150 г риби, 15 г сиру і два яйця видавали в неділю.

"Існував перелік з 70-90 продуктів, з яких в реальності використовувалися 40-45", - каже волонтерка Діана Петреня.

З початком АТО додали 60 г печива, 110 г м'ясних консервів, 30 г сала і 40 г згущеного молока. Також - сухпайок, який бійці прозвали "зеленка": на сніданок і вечерю - каша з м'ясом, на обід - 325 г тушонки, риба, мед, розігрівач із спиртовою таблеткою, чай, 300 г пшеничних галет. Додавалася ще овочева приправа, вологі серветки і пластикова ложка. Спецпризначенцям і десантникам у пайок додали родзинки і м'ятні цукерки, щоб у засідці не видати себе кашлем.

2014-го Міноборони трохи покращило сухпай ЗСУ. Збільшили калорійність та подовжили термін зберігання. 2015-го пайок поповнили 50 г сала шпик, пакетиком кави і двома разовими пакетиками меду або джему, проте на 50 г зменшили порцію хліба.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українським військовим хочуть змінити раціон харчування

Під час війни на Донбасі волонтери та активісти змусили владу переглянути харчові норми. 2016-го почали пілотний проект реформи харчового забезпечення ЗСУ в Національній академії сухопутних військ у Львові та одній з військових частин Західної військово-морської бази Військово-Морських Сил в Одесі. Оновлений каталог продуктів складався з 350 найменувань.

"Два види хліба, чорний, білий, булочка, крупи, макарони, мед, цукор, сіль, чай, спеції, картопля, овочі, м'ясо, риба, жири тваринні, олія, сухофрукти,– каже заступник начальника тилу Національної академії сухопутних військ імені Сагайдачного Олександр Мельничук. - Грами розписані на людину. Але овочів, фруктів, вітамінів у списку немає. Працюємо над тим, щоб Україна хоча б наближено перейшла до системи харчування, як в НАТО. Вже з волонтерами склали каталог - майже тисяча найменувань. Але без сучасного обладнання не приготуєш якісно".

У меню американських і канадських військових – понад 600 найменувань продуктів. Є морепродукти та десятки видів сирів.

Впродовж 2016 року розробили сучасний сухпай для української армії, який, поповнився новими готовими стравами, в тому числі супами. Вартість нового набору - 172 грн. Наприкінці червня 2017-го Міноборони почало постачати оновлені сухпайки до частин та підрозділів на передовій, в зону проведення АТО на сході України. Перші відгуки бійців – позитивні. Вони кажуть, що страви, хоч і прості, проте вже принаймні їстівні та смачні.

Найбільші миротворчі місії, у яких брала участь Україна

Починаючи з 1992 року в військових операціях взяли участь 37 000 українських військовослужбовців, 50 із них — загинули.

Участь України у миротворчих операціях розпочалась у зонах конфліктів на території колишньої Югославії. У липні 1992-го 240 окремий спеціальний батальйон (УКРБАТ-1) прибув до Сараєво, Боснія і Герцеговина. 1303 українські миротворці застосовували штатну зброю у відповідь на напади місцевих збройних формувань для розблокування позицій батальйону. Також знищували снайперів та евакуювали поранених та загиблих. За 3 роки українська армія втратила там 15 бійців.

Українська місія в Іраку в склад коаліційних військ під проводом США тривала з 11 серпня 2003 року по 9 грудня 2008 року. Ця військова операція є наймасштабнішою за всю історію незалежної України. Постійна військова присутність в Іраку складала до 1690 військовослужбовців. Усього військову службу в Іраку та Кувейті пройшло близько 6100 українців, 18 з яких загинуло і понад 40 отримали поранення.

Воєнні доктрини України

Першу редакцію Воєнної доктрини, яка визначає державну політику України у сфері оборони,ухвалили постановою Верховної Ради в 19 жовтня 1993 р. Концепція передбачала тимчасову наявність на території України військ або сил 2 рівнів - національних збройних сил і частин колективної стратегічної оборони, а також набуття в майбутньому статусу нейтральної без'ядерної держави.

Другу редакцію Воєнної доктрини України президент Леонід Кучма ухвалив у червні 2004-го. Мала оборонний характер, охоплювала воєнно-політичні, воєнно-технічні та воєнно-економічні аспекти.

 

Починаючи з 2014 року значно посилилася співпраця України із НАТО. Вже наприкінці 2015 року Міноборони за наказом Головнокомандувача було розроблено низку стратегічних документів, які визначали оборонну реформу. Всього 4 документи: Стратегія національної безпеки, Воєнна доктрина України, Концепція розвитку сектора безпеки й оборони та Стратегічний оборонний бюлетень.

Вперше за 25 років ці документи розроблялися із урахуванням довготривалої загрози з боку російської сторони. В той же час, повністю перейти до стандартів НАТО планується вже до кінця 2020 року.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В українській армії уп'ятеро зменшилися небойові втрати - Полторак

Редакцію Воєнної доктрини прийняла Рада нацбезпеки і оборони України 2 вересня 2015 року. Визначає як актуальні воєнні загрози для України:

збройну агресію Росії проти України; нарощування військової потужності РФ біля державного кордону, зокрема можливість розгортання тактичної ядерної зброї на території Криму; мілітаризацію окупованої території, активізацію російськими спецслужбами підривної діяльності в Україні з метою дестабілізації; роботу в Україні незаконних збройних формувань, які залякують населення та порушують функціонування органів державної влади.

14 березня 2016-го президент України Петро Порошенко ввів у дію рішення РНБО "Про Концепцію розвитку сектору безпеки і оборони України".

Основними загрозами визначені: агресивні дії Росії для виснаження української економіки і підриву стабільності з метою знищення держави Україна і захоплення її території; застосування Росією проти України воєнної сили та технологій гібридної війни.

Втрати в російсько-українській війні

У результаті російської агресії з 2014 року загинули понад 10 220 українців. Серед них - 2335 українських військових, зокрема 3 жінок. Про це йдеться у повідомленні ООН.

Близько 8390 українських військових отримали поранення. Серед них - 24 жінки.

Наші перемоги

У липні 1995 року підрозділ 79 українських миротворців в результаті операції урятував більше як 9 тис. людей - жителів міст Жепи та Сребрениці у Боснії і Герцеговині. Там нідерландський батальйон не зміг виконати завдання. Через це сербські підрозділи вбили понад 9 тис. мирних жителів.

Міжнародна компанія Global Firepower, яка щорічно складає рейтинг найкращих армій світу, цього року помістила Україну на 30 місце серед 133, між Швецією і М'янмою. Під час дослідження враховували понад 50 чинників. Ядерні країни та члени НАТО отримували бонусні бали.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бійці ЗСУ розповіли, як звільняли два села на Луганщині

Збройні сили України з 2014 року і до сьогодні стримують російську агресію на території Луганської та Донецької областей.

Редакція Gazeta.ua вітає військовослужбовців з професійним святом! Бажаємо Вам наснаги і витримки. Ми цінуємо всі Ваші справи і заслуги. Дякуємо за нашу безпеку.

×