18 серпня 2014 року українські війська здійснили третю спробу взяти під контроль Іловайськ. Проте наявних на фронті сил було замало для штурму міста, і командування ухвалило рішення стягнути під Іловайськ добровольчі батальйони та кілька щойно доукомплектованих тактичних груп ЗСУ.
Тож у наступі на Іловайськ брали участь переважно добровольчі батальйони: "Донбас" у складі 220 бійців, "Дніпро-1" (78), "Миротворець" (74), "Світязь" (40, пізніше – 30 бійців), "Херсон" (30) та "Івано-Франківськ" (33) за підтримки армійських частин 17-ї криворізької танкової, 51-й волинської та 93-й дніпропетровської механізованих бригад.
Батальйони "Азов" і "Шахтарськ" були виведені з бойової лінії: перший повернувся до Маріуполя, щоб блокувати можливу атаку росіян з боку кордону, на другий поклали завдання охороняти село Комсомольське.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українські військові взяли під контроль околиці Іловайська
Зі всіх, хто був на цей момент в Іловайську, бойовий досвід мали лише бійці "Донбасу", які перед цим успішно звільнили Попасну та Лисичанськ на Луганщині.
Атакою з двох боків українці захопили більшу частину Іловайська. Сепаратисти втрималися лише в будинках на північній околиці міста, зазнавши при цьому значних втрат.
Проте розвинути успіх українцям не вдалося, оскільки бойовики для усунення загрози залучили резерви з Донецька. Позиції українських силовиків накрили залпом "Градів".
Навіть попри це на ранок 20 серпня ситуація в місті ще була невизначеною, але відомо, що бойовики укріплювалися в місті за рахунок незаконних збройних формувань "Схід" і "Оплот".
Щоб закріпити успіх в Іловайську, штаб АТО підсилив військових частинами ЗСУ: 19-го серпня зі смт Черкаське Дніпропетровської області до них вирушив 1-й механізований батальйон та зведена рота 93-ї окремої механізованої бригади у складі 337 військовослужбовців. Також у групі були 2 танки Т-64, 12 БМП й автомобільна техніка.
Вони направлялися до селища Дзеркальне неподалік від Кутєйнікового Амвросіївського району Донеччини, де був базовий табір військ Сектору Б.
Військові дісталися кінцевої точки 21-го серпня. Там вже знаходились частини 51-ї окремої механізованої бригади, які відступили з села Петровського, район Савур-Могили. На висоті ще залишався загін полковника (зараз генерал-майор) Ігоря Гордійчука, тому з бійців 93-ї бригади сформували збірний загін із 178 осіб, який з танками та БМП знов направився на штурм Петровського.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українські військові взяли під контроль околиці Іловайська
До стратегічного запасу сектору Б у Дзеркальному разом із військовими 93-ї бригади також увійшли дві групи по 30 бійців з 3-го полку спецпризначення та 73-го морського центру спецпризначення.
Тоді нічого ще не було відомо про стратегічні задуми противника розбити українських військових. Він полягав у оточуванні добровольчих батальйонів в Іловайську з північного заходу з боку Донецька та з півдня – з району Амвросіївки. Вочевидь, за цим планом частина бойовиків пішла з Іловайська до Донецька, і з 21-го серпні в місті починається зниження масштабів бойових дій.
А вже 26 серпня в результаті наступу збройних формувань так званої ДНР батальйони "Донбас", "Дніпро-1", батальйони МВС "Херсон", "Світязь" та "Миротворець", зведена рота 93-й і 17-й бригад ВСУ опинилися в оточенні – в так званому Іловайському котлі.
24 липня 2014 року українські військові, зокрема, з батальйону "Донбас" Національної гвардії України, 24-ї, 51-ї та 95-ї бригад звільнили Лисичанськ на Луганщині.
Коментарі