"Дасть фору будь-якому кулемету" - бійці показали легендарний "Максим" на передовій

 

"Це наша манюня", - демонструють бійці ЗСУ на околиці Мар'їнки легендарний кулемет Максима, а в народі просто "Максим".

Дана модель кулемета "Максим" 1937 року випуску. Їхня група прийняла його на озброєння влітку 2016-го. Але, за словами бійців, працює ефективно досі.

"Основний мінус - вага. А так - це дуже хороша зброя. Серед плюсів - калібр 7,62. Пробиває наскрізь бронетехніку, БМП. Б'є доволі прицільно в межах кілометра, загальна дальність - як мінімум три. Має хорошу фіксацію по горизонталі й вертикалі. Розкид максимум 2 сантиметри. Дасть фору будь-якому кулемету", - ділиться враженнями від роботи з кулеметом боєць Андрій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Протягом дня на Донбасі зафіксовано 17 обстрілів - штаб АТО

Попри наявність більш-менш сучасної зброї бійці не засмучені використанням майже 80-річного апарата.

"Кулемет безвідмовний. Водичку тільки підливай і працюй. Я неодноразово стріляв з "покемона" (радянський кулемет Калашникова (ПК). - Gazeta.ua) та з інших, але це ні на що не проміняю. Навіть сучасні кулемети не переплюнуть його по боєздатності. Мабуть, він пройшов уже Крим, Рим і мідні труби, а живий", - сміється боєць.

Багато хто вважає, що кулемет Максима є російським, хоча насправді це британській кулемет, який виготовляли в Росії з 1904 року.

"Нічого, ми йому зробили українське православне хрещення. Тепер він не має нічого спільного з москалями", - сміється боєць Сергій.

Довідка:

Кулемет Максима - станковий кулемет, розроблений британським зброярем американського походження Хайремом Стивенсом Максимом 1883 року. Став одним з родоначальників автоматичної зброї. Широко використовувався під час Англо-бурської війни 1899-1902 рр., Першої світової і Другої світової воєн, у багатьох малих війнах і збройних конфліктах XX століття, а також у "гарячих точках" по всьому світу і в наші дні.

Після успішної демонстрації кулемета в Швейцарії, Італії та Австрії Хайрем Максим приїхав у Росію з показовим зразком кулемета 45-го калібру (11,43 мм). 1887 року пройшли випробування кулемета "Максим" під 10,67-мм набій гвинтівки Бердана з димним порохом.

У березні 1904-го підписаний контракт про виробництво кулеметів "Максим" на Тульському збройовому заводі. Вартість виробництва тульського кулемета (942 рублі + 80 фунтів стерлінгів комісійної винагороди фірмі Vickers - всього близько 1700 рублів) була дешевше, ніж вартість придбання в англійців (2288 рублів 20 копійок за кулемет). У травні 1904 року на Тульському збройовому заводі почалося серійне виробництво кулеметів.

Кулемет системи Максима має середній темп стрільби - 600 пострілів за хвилину (залежно від версій варіюється від 450 до 1000), а бойова швидкострільність становить 250-300 пострілів за хвилину. Для стрільби з кулемета застосовують гвинтівкові набої 7,62 × 54 мм R з кулями зразка 1908 року (легка куля) і зразка 1930 року (важка куля).

На деяких кулеметах також міг встановлюватися оптичний приціл. Кулемет спочатку встановлювали на громіздкі лафети, за зразком лафетів мітральєзи; потім з'явилися портативні станки, звичайно на триногах; у російській армії з 1910 року використовували колісний станок, розроблений полковником А. А. Соколовим. Цей станок надавав кулемету достатню стійкість при стрільбі і дозволяв, на відміну від триног, легко переміщати кулемет при зміні позиції.

Кулемет "Максим" був призначений для підтримки піхоти вогнем, а також для придушення вогню противника і розчищення шляху піхотинцям при наступі, або для прикриття під час відступу.

В обороні кулемет "Максим" був призначений для боротьби з вогневими точками противника, для обстрілу відкритих підступів. Виготовлення одного кулемета Максима вимагає 2448 операцій і займає 700 робочих годин.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Навіщо ви вбиваєте нас?" - бойовики обстрілюють жителів Мар'їнки з артилерії

×