"Чим більше буде поступок, тим більше загине українців"

Я намагаюся постійно пояснити, що росіянам потрібна навіть не капітуляція президента України Володимира Зеленського перед президентом Путіним. Їм необхідно дестабілізувати ситуацію в Україні, щоб посилити позиції квазіутворень ЛДНР та, можливо, захопити додаткові території. Обстріли це також елемент дестабілізації, - каже журналіст Віталій Портніков.

 

Загострення на фронті триває тижнями та місяцями. Не змінилась ситуація і після того, як українська делегація, за безпосередньою вказівкою президента України Володимира Зеленського, поставила свій підпис під так званою формулою Штайнмайєра і погодилася на розведення військ.

Єдиним його наміром була можливість зустрічі з президентом РФ Володимиром Путіним у Нормандському форматі. До цього на цій зустрічі наполягав президент Франції Еммнуєль Макрон, для якого ці переговори є інструментом покращення стосунків ЄС та РФ. Але Зеленський та Макрон неправильно усвідомили наміри самого Путіна. Президент Росії не бажає зустрічатися в Нормандському Форматі до моменту, поки не з'ясують умови нашої капітуляції.

Ми не знаємо точних кордонів капітуляції з російської точки зору. Росія бажає, щоб квазіутворенням на конституційному рівні надали автономію. Це перетворить окуповані території на держави у державі, і може навіть зробити автономії набагато ширшими.

Навіть якщо росіяни пообіцяють припинити обстріли Зеленський та його команда не піде на такий крок. Бо через це може бути загострення внутрішньо-політичної ситуації в самій Україні. Росіяни наполягали на імплементації для того, аби добитися саме такої ситуації в Україні.

Не можуть. Ці так звані корпуси – частина російської силової інфраструктури. Діяти самостійно вони не здатні. Я не думаю, що там хтось реально побоюється повернення Донбасу в Україну на умовах, які унеможливлять керівництво бойовиків.

Ми прекрасно розуміємо, на місцевих виборах, які проведуть на окупованих територіях, виграють прихильники об'єднання з Росією.

І це треба усвідомлювати.

Якщо ми будемо діяти за російським сценарієм, то матимемо політичну силу в якій буде програма об'єднання сходу з РФ. І за них голосуватимуть більшість жителів ОРДЛО, які вже не будуть вважатися окупованими. Але якщо ми погодимося на те, щоб закривати на це очі, така партія охопить весь схід та південь. І ми будемо мати не таку ситуацію, як за часів Януковича, а абсолютно пряму конфронтацію проукраїнських сил із сепаратистами, які нестимуть месседж, що східні та південні області України – це частина великої і неподільної РФ. І така конфронтація буде зростати до рівня Верховної Ради.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Меркель і Макрон зробили спільну заяву щодо мінських угод

Впевненість в тому, що з Путіним можна домовитися є провідною в Президента Зеленського, його офісу та дипломатично-парламентського корпусу, які обслуговують російсько-українські відносини. Я не впевнений в те, що вони здатні повірити в щось інше тому що прийшли до влади керуючи саме цією політичною ілюзією. І це підтримують ті, хто голосував за Зеленського. Частина з таких хоче, щоб Україну захопила РФ, інші просто політично-безграмотні, а інші повірили в пропаганду того, що війна не закінчується через Порошенка, а не тому, що на нас напала Росія.

Якщо Володимир Зеленський і його партія визнає, що брехали своєму виборцю чи були в полоні ілюзій це стане причиною падіння його рейтингу, чи початком кінця його політичної кар'єри. Ось тому вони і не можуть примусити себе повірити у реальність. Якщо він хоче вижити, то має залишитися в ілюзорному світі в якому він перебуває з самого початку своєї політичної кампанії, інша справа цю ілюзію руйнує реальність, яка в свій час руйнує політичні перспективи Зеленського.

Чому росіяни не хочуть допомогти Зеленському? Чого вони врешті-решт не можуть погодитися на ці компроміси, які пропонуються. Це особливий статус Донбасу, зняття санкцій. Ну просто тому, що те, що втрачають можливість приєднання України до Росії, як мріяв попередник Путіна Борис Єльцин.

Українському керівництву треба сформувати жорсткий політичний курс на опір агресору. Тільки це дозволяє спиратися тиску колективного заходу, що готовий вирішити свої проблеми за наш рахунок. Перестати йти на неприйнятні умови Кремля, навіть якщо це сулить політичні очки та тимчасову тактичну вигоду для Зеленського, бо це закінчується поразкою для України. Як приклад – погіршення відносин з Нідерландами, та можливість перекладення відповідальності збиття малайзійського боїнга на Україну через звільнення Цемаха. А він міг стати головним свідком нашої непричетності.

Друга поразка – імплементація формули Штайнмаєра та погодження на розведення військ. Але обстріли продовжуються і люди гинуть, тобто Росія демонструє те, що чим більше буде українських поступок, тим більше загине українців. Це чітко треба усвідомити.

Зеленський має усвідомити, що його зустріч з Путіним не змінить питання війни і миру. Якщо таких домовленостей немає до зустрічі, вони не з'являться після. Тим більше Путін використає недосвідченість та недосвідченість Зеленського і явне його невміння проводити зустрічі такого рівня для того, щоб висміяти Україну і себе на очах у всього світу.