Один із пілотів гелікоптера, який евакуював поранених з Азовсталі в Маріуполі й доправляв допомогу бійцям, дав інтерв'ю.
Його оприлюднила пресслужба Сухопутних військ Збройних сил України 2 червня. З міркувань безпеки голос льотчика змінили, обличчя приховали.
Пілот підтвердив, що керувало секретною рятувальною операцією Головне управління української розвідки. І часу на з'ясування всіх нюансів екіпаж мав небагато.
"Але це й плюс, тому що всю операцію вже спланувало ГУР. Вони давали за маленький проміжок часу багато розвідданих. Всю інформацію, яку потребував екіпаж. Кожен політ був індивідуальним випадком. У когось була доба на підготовку, у когось тиждень. А в когось були лічені години", - розповів він.
За його словами, лише в зоні посадки в Маріуполі було три зенітно-ракетних комплекси ворога, які перекривали її. Зазвичай пілоти намагаються обходити ППО. Але є завдання, у яких неможливо це зробити. Наприклад, доправлення вантажу чи евакуація поранених, пояснив військовий.
"Основна складність полягала в тому, що необхідно було доправити вантаж вглиб противника на території понад 100 кілометрів. Саме через це вся ця відстань щільно охоронялася протиповітряною обороною противника.
Згідно з тактикою і всіма математичними розрахунками, це було майже неможливо виконати. Але практика показала, що це можливо. І ми виконували. Головне для нас - це знати всі природні та штучні перешкоди. Щоб вони нам допомагали, а не заважали", - сказав військовий.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Таких операцій не було в історії людства" - командир "Азова" про підтримку гарнізону в Маріуполі
Також він пригадав, що відчував перед польотом і після успішного приземлення в Маріуполі:
"Найбільше хвилювання було, коли йдеш до вертольота перед запуском. Але в процесі вже всі розуміли, що це просто робота. Ми працювали, робили, те що мали. І в той момент, коли ми вже опинилися в Маріуполі й тривала висадка - це було відчуття ейфорії. Нам здавалося, якщо ми прийшли сюди, зараз перебуваємо в зоні поразки, але стоїмо й вивантажуємося. Було відчуття, що ми королі світу. Ми вже перемогли й усе буде добре".
На зворотному маршруті українським гвинтокрилам не вдалося уникнути атаки ворога.
"Через три хвилини після вильоту в мій вертоліт влучила ракета ПЗРК. І відмовив один двигун. Інший вертоліт, який летів позаду, упав. Весь екіпаж загинув.
Після влучення ракети був викид адреналіну. І ми тільки робили те, що маємо робити. У нас був варіант сісти на іншому майданчику, щоб не летіти. Бо знали, що один двигун. Але на борту були 20 поранених. І як їх забирати, якщо сядемо десь у полі. Для евакуації потрібен буде інший вертоліт. А це вже була незапланована операція і це було неможливо. Потрібно було летіти до кінця", - наголосив воїн.
За його словами, кожен з екіпажу розумів, який ризик летіти в заблоковане місто. І слова президента Володимира Зеленського про те, що "90% імовірності, що вони могли не повернутися", не були перебільшенням, сказав льотчик.
"Але командувач, коли ставив це завдання, сказав: у скільки життів цивільних, інших людей ви оцінюєте своє життя, екіпажу? От скільки людей мають загинути, щоб ви розуміли, що ваше життя цього варте?". І ми дійсно розуміли, що там коїться. У людей не було навіть ліків, щоб надати якусь елементарну допомогу. Саме тому всі йшли на цей ризик. Розумівши, задля кого це роблять", - підсумував він.
Маріуполь на Донеччині опинився в російській блокаді з 1 березня. Упродовж майже трьох місяців українські захисники в надважких умовах тримали оборону на великому сталеливарному заводі, який піддавався постійним атакам з боку російських військ. Запаси їжі, води, медикаментів і боєприпасів у бійців закінчувалися. Кількість важкопоранених і загиблих постійно зростала.
20 травня Володимир Зеленський вперше розповів про допомогу захисникам Маріуполя. Льотчики доправляли бійцям ліки, продукти, воду, забирали тіла й поранених. Під час спецоперацій, за його словами, загинуло багато українських пілотів-героїв.
Коментарі