"Боюсь показувати у машрутці посвідчення" - учасниця АТО

Жінок-ветеранів АТО постійно принижують у мирному житті.

Про це Gazeta.ua розповіла 33-річна Юлія. Жінка служить у 54-й бригаді ЗСУ на Донбасі.

"Хто там не був - нас не зрозуміє. Приїжджаю до Києва і прошу у друзів одного - тиші і спокою. Не люблю, коли починаються питання: А що ти там робила? А як там? А людей вбивала? Дуже неприємно, коли сідаєш в маршрутку, і починаються закиди. Я боюся показувати посвідчення. Водій каже: "Ти там пере*балась з усіма". Сказала: "Якщо такий розумний, то поїдь туди сам".

Я зараз у госпіталі. Не шкодую жодного дня, що служу. Не скажу, що це легко. Для жінки - дуже важко морально. Вдома сім'я, дитина залишилися. Найболючіше, коли мама дзвонить і каже: "А Ліля захворіла. Я тут сиджу і нічим не можу допомогти". Одразу серце стискається. З іншого боку, розумію, що потрібна на службі. За своїх хлопців дуже турбуюся. Коли була у відпустці, дзвонила своїм кожен день. Ще й вимагала, щоб надсилали фотографії. Є фото - отже, живий.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Біда, що молимось чужим богам і схиляємось перед чужими героями" - боєць Дана Виноградова

Не можу сказати, що хлопці чимось образили. З жовтня по лютий я жила в бліндажі. Звикла до таких умов. У Києві навіть сумувала за цим побутом.

Служу з 2003 року, була в місії ООН у Ліберії. Але досі не можу звикнути, коли приходять хлопці і кажуть: "А от того-то немає". Тут говорив із людиною, вона до тебе завжди з гумором, з позитивом, а тут - немає.

Не хочемо, щоб держава забувала про нас. Дуже потрібен санаторій для адаптації. Хлопці повертаються без ніг, без рук, а протези зробити не можуть. З місцями роботи важко", - каже Юлія.

×