Безперестанна молитва, йога, знання помогли вижити в полоні – Козловський

Знання, починаючи із найпростіших, - дихання, помагали вижити в полоні. А також безперестанна молитва, йога, і вдячність за живих родичів, які борються за тебе і люблять тебе, - це рятує в умовах "людського дна".

Так сказав звільнений український вчений Ігор Козловський в ефірі "112 Україна".

"Знаєте, знання мають працювати. Я прихильник того, що будь-яке наше знання має бути діяльним. Тобто, ми маємо використовувати його у своїй повсякденності і не важливо, де ми знаходимось, у яких умовах. Звичайно, в умовах складних, драматичних, в умовах занурення на дно людського життя ці знання без сумніву, помагали. Починаючи із простих речей, - як дихати, як уміти зберігати спокій. (а як дихати?) Я використовував традиційні системи, які є в Індії, Китаї, те, що називають пневнотерапією. У цих умовах, ви ж знаєте, коли нема простору, нема можливості вийти у вільний простір, на повітря. Ти маєш все таки якось харчуватися повітрям. Харчуватися хоча б тією мізерною кількістю повітря. Звичайно, важливо пам'ятати про те, що свого часу сказав апостол Павло, - "завжди радійте, безперестанку моліться і за все дякуйте". Це теж дуже важливо. Ви можете сказати, як можна радіти в цих умовах. Мається на увазі не та радість, істерична, а радість у повсякденності, радість того, що ти живий, що ця мить – твоя мить.

Ти знаєш, що є твої близькі і рідні, які тебе люблять, пам'ятають, турбуються, щоб ти вийшов звідти. Це така тиха радість. Спокійна радість, все ж радість. Це дає тобі сили, яка потім поможе тобі уже, коли ти вийдеш", - говорить Ігор Козловський.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Український командир розповів, як випадково в АТО вбивали своїх

Також учений розповідає, що в полоні займався йогою і показував такі навички тим, хто був поряд з ним, щоб "вони могли витримати ці випробування".

"Наше тіло і дух, і душа перебувають в єдинстві. Важливо пам'ятати про такі психосоматичні моменти, які помагають людині у важких моментах. Постійно, безперестанку молився. Молитва – це наша повсякденність. Вона має бути повсякденністю. Це тиха молитва, непоказна. Це молитва внутрішня. (Вони, бойовики) може і чули, але їх це не дратувало, може, навіть, бентежило", - каже Ігор Анатолійович.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бійці з передової обмінялися привітаннями з українцями

×