Альона з міста Курахово на Донеччинні поїхала з міста 2014 році. Вже п'ять років живе в Бельгії.

Але спочатку вирішила переїхати в Італію до сестри і поки робила італійські документи – закохалась. За майбутнім чоловіком полетіла до Бельгії, де й залишилась, пише kuma.city.

"Після тимчасової ейфорії почала стикатися з побутом і життям іншої країни. З'явився дискомфорт від спілкування з оточуючими без знання мови. Не знала елементарних речей: де і що знаходиться, де купити, де заплатити. Виснажувала біганина по різним держустановам в спробі підтвердити свої документи і залишитися в країні легально", – згадує Альона.

В Бельгії інший клімат – більше дощів, менше сонця.

"Звикаю до погоди восени і взимку, тут дуже похмуро. Перший рік їла багато солодощів в цю пору року, набрала 6 кілограмів. Звикаю до тиші в квартирі, тут по неділях навіть пилососити не можна тому, що це заважатиме сусідам. Звичайно не скрізь так, де живуть іноземці – там більш шумно. Я живу в місті, де в основному бельгійці, тут поважають простір іншого і можуть поскаржитися на шум", – розповідає дівчина.

В країні потрібно знати три мови і купу діалектів для працевлаштування. Найболючіша тема - розмови про податки.

"Бельгія – не рай за розміром податків. Прибутковий податок досягає 50%. Стандартна ставка корпоративного податку – 34%. Є податок на нерухомість, екологічний податок. У Фландрії податок на спадок від €250 тис для прямих нащадків становить не менше 27%. У Валлонії податок на спадок для третіх осіб може бути і до 95%", – ділиться Альона.

Соціальна підтримка незахищених шарів населення на високому рівні. Іноземцям допомагають на курсах інтеграції, там можна вивчити нідерландську до хорошого розмовного рівня безкоштовно.

"Бельгійці – досить пунктуальні і доброзичливі люди, але в свій будинок і серце пускають неохоче. Є табу в розмовах – зарплата, особисте життя, політика", – додає дівчина.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Цілодобовий продаж цигарок та бісквітів: українець заснував бізнес в Аргентині

×