Ексклюзиви
Четвер, 18 квітня 2019 17:54

Як змінилися українці в Польщі за два роки безвізу
9

Українці в Польщі адаптувалися до життя. Більшість приїздить на заробітки двічі на рік
Фото: gazeta.ua
Українці в Польщі адаптувалися до життя. Більшість приїздить на заробітки двічі на рік
Українці в Польщі адаптувалися до життя. Більшість приїздить на заробітки двічі на рік
Українці в Польщі адаптувалися до життя. Більшість приїздить на заробітки двічі на рік
Українці в Польщі адаптувалися до життя. Більшість приїздить на заробітки двічі на рік

З Києва до польського міста Пшемисль їду електричкою Інтерсіті. Зараз це найшвидший та найдешевший спосіб дістатися сусідньої країни. Квиток із Києва коштує 520 грн. Усі місця зайняті.

"Польський кордон на електричці перетинається за 20-25 хвилин. На відміну від автобусних таможніх. Там треба стояти годинами. Менше перевіряють торби. Із Києва можу привезти домашніх пиріжків із м'ясом та мамині консервовані огірки", - розповідає студентка Юлія Воронюк.

На вокзалі натовп із величезними сумками біжить на іншу електричку, також Інтерсіті, але польську. Щоб на неї перейти, треба спуститися у підземний перехід. Найнадійніше йти за людьми.

Заскакуємо в останній вагон. Різниця у відправленні між електричками 20 хвилин. Інтерсіті з України трохи запізнився, але польська його підчікує. Основні пасажири у Пшемислі - українці. Всі без квитків. Хто їде не вперше, запевняє, що купити його можна у потязі. Умощуємось у скляному купе. Тут одночасно можуть їхати шестеро людей сидячи. В купе працює кондиціонер, є невеликий столик, смітник та розетки для підзарядки гаджетів. За півгодини ходять провідники, в яких можна придбати квиток.

Весь маршрут електрички 10 годин. Квиток до найдальшої точки у Зелену Гуру коштує 90 злотих (684 гривні) Більшість пасажирів їдуть у великі міста Краків та Вроцлав. Кондуктори- поляки мають автомат для оплати карткою. Приймають українські. Польські злоті конвертуються по курсу 6,6 грн. В Україні їх можна було б придбати по 6,2 грн. Говоримо українською, яку тут розуміють нормально.

Кондуктори- поляки із собою мають автомат для оплати карткою. Приймають українські картки. Польські злоті конвертуються по курсу 6,6 гривні. В Україні їх можна було б придбати по 6,2 гривні. Говоримо українською, яку тут розуміють нормально

Квиток продають у другий клас, він у сусідньому вагоні. Нагадує наш Інтерсіті. Там чимало людей. Провідник каже, що можна сидіти й у першому класі, якщо ніхто не претендуватиме на це місце. Їдемо у найбільш туристичне місто - Краків. За квиток плачу 418 гривень. Їхати трохи більше трьох годин. Моя сусідка Юлія за квиток до Вроцлава віддає стільки ж, хоча її місто далі на кілька годин їзди.

"Якби купували квиток на вокзалі, це було б на 76 гривень дешевше. Тут доплачуємо за обслуговування, - каже Юлія. Вона користується пільгами, як студент. Має знижку на всі види транспорту по території Польщі. - Цього року вступила у Вроцлавський університет на іноземну філологію. Торік вчилася в приватному вузі. До того була в Могилянці у Києві. Хлопець переїхав сюди і мене забрав".

Юля навчається і працює в ресторані швидкого харчування "Макдональдз".

"Маю вільний графік роботи. Заробляю 1500 злотих (11400 грн). Хлопець працює у піццерії. Житло знімаємо, але тут можемо дозволити собі більше, ніж в Україні. Цього року назбирали грошей і поїхали відпочивати в Іспанію. Можна літати в будь- яку країну дешевше, ніж з України. Єдина незручність, що бачимось рідко. Наші вихідні майже не збігаються. Буває тижнями не бачимо одне одного. Житло тут дороге, але можна зняти безпосередньо у людини, а не через агенцію. Треба знати сайти і трошки мову".

Житло знімаємо, але тут можемо дозволити собі більше, ніж в Україні. Цього року назбирали грошей і поїхали відпочивати в Іспанію

Електричка налічує 18 вагонів, серед яких є вагон-ресторан. Там можна купити напої, солодощі та бутерброди. Кава тут 53,2 грн. Бутерброд обійдеться в 106 грн. Ресторан не дуже популярний серед туристів, переважно пустує.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Які продукти найдешевше купувати в Україні - порівняли ціни в Україні та Польщі

До місця призначення приїздимо із невеликим запізненням. Уже на вокзалі чутно українську. У першого перехожого запитую, як пройти до центру. Він українською пояснює дорогу.

У кафе поряд із вокзалом заробітчани дочікуються своїх автобусів. Більшість повертаються додому по закінченню піврічної робочої візи.

"Дівчина не діждалась. Думав женитись, кольцо купив. А вчора від неї отримав запрошення на весілля, - розповідає 27-річний Володимир із Хмельницького, прізвища не називає. Тут працював на будівництві 9 місяців. Заробив $3 тис. Планую повертатись. Провідаю батьків, оформлю документи. Що там робити? Востаннє вдома був у січні. Хотів влаштуватись на роботу. Пропонують іти торгувати на базар за 5 тисяч гривень. Нащо воно мені? Тут я заробляю 25 тисяч. І вдягнувся, і прикупив планшет собі. За освітою я електрик. Трохи в жеку працював, ще як молодим був".

Дівчина не діждалась. Думав женитись, кольцо купив. А вчора від неї отримав запрошення на весілля

У Володі дзвонить телефон. Він протягує потріскану руку. Взяти слухавку на сучасному екрані виходить не з першого разу. Розповідає, що автобус запізнюється на кілька годин.

"Зазвичай нормально приїздять. А це по всій Польщі ремонт доріг, - каже. Бачить, що роздивляюся його порепані долоні. - Руки спершу терпли, потім тріскалися від холоду. Тепер не відчуваю пучки. Займався штукатуркою, перші місяці стирав пальці до крові, потім вбувся. Загрубіла шкіра. Тут багато українців поклали своє здоров'я. Поляки не дають, як у нас на будівництві, курити й пити. За день є фронт роботи, маємо виконати. Як стоїмо, прораби кричать: "шибко, курва". Звик вже так до цих слів, що вкорінилися і в мою мову".

У кафе зустрічаємось з українцем Олександром Луценком. Він допомагає з працевлаштуванням.

"Умови роботи у Польщі погіршали, - каже 34-річний Олександр. - Поляки вирішили, що в нас тут мільйони робочих рук. Рік тому більшість поляків забезпечували заробітчан безкоштовним житлом. Тепер скрізь за помешкання треба платити. Із зарплати знімають по 200-300 злотих (1520 - 2280 грн). При тому, що в кімнаті живе по 6 людей. Ставлять двоярусні ліжка. Можуть вигнати з роботи, бо мало працюєш. Щодня дзвонять і питають крепких українців. Найбільша тєкучка на будівництві та на підприємствах, де фізична робота. Під Варшавою, є підприємство, що займається перевіркою газових балонів. За зміну четверо людей має зробити по 1200 балонів. Розвантажити, пофарбувати, поставити клеймо. Це колосальне число. Своїх же вони бережуть. Поляки працюють меншу кількість годин і мають менше навантаження. Наші ж там ріжуть руки, травмують суглоби. У мене є українець, який заробив 120 тисяч гривень за пів року і 100 потратив на операцію. Порвав плечовий суглоб.

Українець заробив 120 тисяч гривень за пів року і 100 потратив на операцію. Порвав плечовий суглоб

Ті, хто працює на складах чи в магазинах, мають менше навантаження. Але й зарплата у них менша.

"Українці адаптувалися. Більшість іде після роботи на курси, вчить мову. Ставлять собі перекладачі і вчаться в процесі роботи. Вивчив мову - можеш претендувати на легшу роботу, яка більше оплачується. Дівчата ідуть на касу в супермаркети чи у продавці, чоловіки - на керівні посади, - продовжує Олександр. - Найбільше наших у Пшемислі, Вроцлаві, Варшаві, Лодзі, Любліні, Щецині. Там заговори на вулиці, кожен третій відповість українською. Найменше їдуть у віддалені міста, такі як Гданськ чи міста на кордоні з Німеччиною. Там немає прямого сполучення або їхати довго".

Українців частіше стали брати в партнери по бізнесу.

"У Кракові є чоловік, що займається вирощуванням туй. Ці рослини дуже популярні. З них роблять паркани, садять біля торгових центрів. Три роки тому я влаштовував того чоловіка працівником. Тепер він співвласник бізнесу, має чверть і отримує відсотки від продажу. Перевозить родину у Польщу. Ми питали своїх заробітчан, що планують робити далі. Кожен третій виявив бажання залишитись жити тут".

За офіційними даними у Польщі проживає мільйон українців за неофіційними 2 млн. Експерти пояснюють, що така різниця у тому, що більшість українців в'їжджає по два рази на рік, а їх рахують, як нових.

"Польща найбільш перспективна для молоді. Студенти мають безліч пільг. Приміром, раніше вступити на державний можна було, лише якщо маєш карту поляка. Тепер, якщо володієш добре польською, то можеш претендувати на державне місце, - каже координатор навчальних програм польських вузів Войцех Кміта. - Тут вигідно закінчити чотири курси, а потім їхати вчитися на безкоштовну магістратуру в Німеччину. Там проблеми з кваліфікованими кадрами. На тих, хто отримує повну вищу освіту, черга. Студентів розбирають ще в університеті".

Протягом майже 10 років - з 2008 по 2017-й - карту поляка отримали понад 101 тис. громадян України.

Щорічно близько 10 тис. українців ставали володарями карти поляка. Протягом 2016 і 2017 років спостерігався пік, коли було видано понад 13 тис. карт. При цьому відмову в період з 2008 по 2017 року одержали 1248 громадян України, повідомили в МЗС Польщі.

Протягом першого півріччя 2018-го зареєстровано більше як 7,2 тис. заяв від українських громадян на отримання "карти поляка", що майже на 1 тис. більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Зараз ви читаєте новину «Як змінилися українці в Польщі за два роки безвізу». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 1102
Голосування Чому "Динамо" вилетіло з Ліги чемпіонів?
  • 1) слабкий тренер
  • 2) Суркіси - вчорашній день футболу
  • 3) нефарт
Переглянути
Погода