Бабця померла у п'ятницю, 13-го. Ховали наступного дня. Копачі в суботу працюють до 12-ї. Неділя – вихідний. А в агенції ритуальних послуг вимагають удвічі більшу платню – їм довелося чекати 50 хвилин біля моргу:
– 2 тисячі покладіть на сидіння, – каже головний.
Капличка – на цвинтарі. Один батюшка не дочекався – пішов. Прийшов інший.
– Куди ви спішите? Може, вона хотіла довше в церкві полежати, – каже рідні після відспівування. – Кожну хвилину треба використовувати, щоб помолитися за упокій. Може, Бог подивиться, як старанно моляться за неї близькі, й візьме до себе у Царство Небесне. Віра і смиренність – це головне.
– Нас уже на 2 години затримали. Що це таке? – обурюються копачі.
– Вона, бідна, відмучилася, – зітхає над труною тітка. – Така спокійна женщина була. Ми самі закопаємо, якщо що.
Батюшка ніяковіє. Каже прощатися з покійною.
Працівники агенції ритуальних послуг швидко несуть віко труни. Пояснюють: запізнюються на інше замовлення
4 
1
Коментарі