вівторок, 07 серпня 2012 16:04

"Золотий глобус" чи "Оскар" — кого більше любить Голлівуд?

"Золотий глобус" чи "Оскар" — кого більше любить Голлівуд?
Рахлін став першим російськомовним журналістом, якого прийняли до Асоціації зарубіжної преси Голлівуду. Фото: kinote.info

Про тенденції у світовому кінематографі, бюджети голлівудських фільмів і роботу кінопремії "Золотий глобус" розповів російський кінокритик Сергій Рахлін. Рахлін став першим російськомовним журналістом, якого прийняли до Асоціації зарубіжної преси Голлівуду. Сьогодні є виконавчим секретарем кінопремії "Золотий глобус". У липні побував на Одеському кінофестивалі. Зустрівся зі слухачами Школи кінокритиків фестивалю і дав ексклюзивне інтерв'ю кореспонденту Gazeta.ua.

Золотий глобус" чи "Оскар" — кого більше любить Голівуд?

- Голлівуд обожнює "Золотий Глобус". Це найкраща вечірка року. По-перше, всі актори разом: і кіно, і серіальні. По-друге, всі вечірки проводяться в одній будівлі. Протягом вечора нікуди не треба переміщатися. По-третє, на "Глобусі" весь час годують і поять: звичайно, на час церемонії їжу прибирають, але шампанське продовжує литися рікою. На "Оскарі" такого немає - там необхідно висидіти 4 години. Є спеціальні працівники, які "заміняють" зірок, коли тим треба вийти в туалет, наприклад. Стілець не повинен пустувати, тому дівчата у вечірніх сукнях і чоловіки в смокінгах непомітно "підміняють" іменитих гостей.

Розкажіть, будь ласка, про правила відбору фільмів на "Золотий глобус"

- Голосування анонімне і таємне: можу сказати дружині, який фільм вибрав, але не колегам - щоб не дай Бог не вплинути на їхній вибір. Студії зі шкіри геть лізуть, щоб довести, що їхній продукт — найкращий. Влаштовують прийоми, покази. Але купити голос неможливо, бо членство в Асоціації - це твоє становище в Голлівуді. Його втратити ніхто не хоче. Голоси рахує незалежна бухгалтерська організація. Результати привозять у валізці з наручником, який розкривають за лаштунками під час церемонії. Коли вступав до Асоціації, думав, що потраплю в закритий кіноклуб, члени якого сидять і в своє задоволення обговорюють кіно. Виявилося, що потрібно постійно їздити, брати інтерв'ю, переглядати фільми, вибирати переможців. Обговорювати кіно якраз не можна - дуже суворі правила.

Як змістилася географія кіновиробництва за останні 5-10 років?

- Дуже багато молодої енергії. Багато країн, які раніше були зовсім непомітні, вийшли на перший план. Деякий час просто блищав китайський кінематограф, зараз стає слабшим. Корейське кіно вже претендує вважатися класичним. Румунське було популярне один час чомусь. Це герой не мого роману, ми це проходили. Віддаю їм належне, але для мене — колишньої радянської людини — те, що вони показують не так вже й в дивовижу. Розуміємо, що це наслідки соціалізму, звідки це взялося, але скільки можна. Іранське кіно вийшло на перший план, але по суті це теж грузинське, ми вже це також проходили.

Тут немає кінематографічного відкриття. Просто суміш вже набутого досвіду і соціальної, національної ідентичності. Мені особисто подобається кіно, яке є мистецтвом — хай дивним, але справжнім. Наприклад, Феліні. От він робить кінематограф. Більшість же — просто кіно. Стабільно неперевершені французи. Знайшли баланс між соціально значимим і цікавим з точки зору кіномистецтва.

Коли черга дійде до нас — українського кіно?

- Для початку має бути хоч якийсь кінематограф. Якщо в сусідній Росії хоч 80-100 фільмів роблять за рік, то є шанс, що 8-10 із них будуть хорошими. У вас же і 10 не роблять. Тому, для початку треба кількість. Вдала стратегія — робити копродукт з іншими країнами. Чудовий приклад — робота Сергія Лозниці. Але його важко назвати українським режисером. Він - пострадянський.

Хороший критерій для фільму — чи можна зробити з нього рімейк в Голлівуді.

Щоб про українське кіно заговорили, потрібно знімати українською. Дуже мало зараз україномовних фільмів. За радянських часів більше фільмів було або з україномовними героями, або повністю українською. Мову розуміли і в Росії, і в Білорусі. Зараз вже молоді росіяни українську не розуміють.

Не бачу нічого поганого в радянському кіно, аби будувати кінематограф на його основі. Кіно робили якісно. Бо були суворі редколегії, і щоб щось зняти треба було зробити дійсно якісно. Потім наступила повна розруха і нічого не знімалося взагалі. Зараз по-тихеньку відроджується.

Не знаю досконало вашого кінопроцесу, політики, але вважаю, що українське кіно має робити щось подібне до того, що зробили ще за радянської влади латвійці. Зняли про латвійський легіон СС — драму людей, яких призвали служити, які недобровільно пішли воювати, про партизанів також. У вас же була "Галичина" — чому не знімаєте про це? Ось де ховаються найдраматичніші теми. А не те, що дружина пішла. Це теж звичайно, драматично, але все ж.

Скільки треба грошей, щоб зняти хороше кіно?

- Середній бюджет студійних американських фільмів зараз становить $ 25 млн. Промоушен може бути ще в два рази більшим за бюджет. Такими є світові тенденції. Але Родрігес свій перший фільм, який приніс йому популярність, зняв за $ 7 тис. Перша частина "Паранормальних явищ" у $ 10 тис обійшлася. Тому справа зовсім не в грошах, а в хороших спеціалістах.

Зараз ви читаєте новину «"Золотий глобус" чи "Оскар" — кого більше любить Голлівуд?». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

8

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі