Сьогодні виповнюється 90 років з дня народження геніального режисера Сергія Параджанова.
Але він не тільки був режисером та сценаристом. Як художник — уже в 80-ті активно працював над колажами. Називав їх "спресовані фільми". А ще за студенства, 42-го року вступив на вокальний факультет Тбіліської консерваторії і в хореографічне училище при оперному театрі, а після війни перевівся в Московську консерваторію.
У 1959 році Параджанов поставив свій перший ігровий фільм "Перший хлопець". Але справжня слава прийшла до нього з "Тінями забутих предків" 1964-го. З любовної історії Марічки та Івана він зробив настільки живу і сповнену містичних кольорів кінопоему, що за два роки прокату фільму в СРСР, на Заході він отримав 28 фестивальних призів.
"Створити містерію. Створити пластику. Вигадати її і замучити людей своїм артистизмом. Мені здавалося це і є режисура" - розмірковував Сергій Параджанов.
У 1967 році Параджанова запросили на Єреванську кіностудію, де він працював над фільмом про вірменському поета Саят-Нова "Колір граната" - химерні і символічні мініатюри без сюжету, без діалогів.
"Мною все життя рухає заздрість. Я заздрив красивим - і став чарівним, я заздрив розумним - і став несподіваним".
У грудні 1973 р. Параджанова заарештували. Його звинувачували в згвалтуванні чоловіка. Звільнили з колонії 1977-го через прохання французького режисера Луї Арагона про амністію.
Після повернення Параджанов працював на кіностудії "Грузія-фільм", де спільно з Давидом Абашидзе поставив "Легенду про Сурамську фортецю". А 1989 року він приступив до роботи над черговим фільмом - "Сповідь". Однак зняти його не встиг. 21 липня 1990 року він помер у Єревані від раку легенів. Параджанова поховали в Пантеоні геніїв вірменського духу, поряд з Арамом Хачатуряном, Вільямом Сарояном.
Коментарі