В українських дитячих скоромовках є елементи еротики. Про це розказала кандидат філологічних наук Олеся Мудрак-Ковалівна. 6 років пише еротичну поезію.
"Еротичну поезію уявляють як щось страшне й аморальне. Забули, що в нас були сороміцькі пісні. Колись дівчата виходили заміж у 14–15 років. Бабусею можна було стати вже в 30. Сороміцькі пісні складали, аби потішити ще молодих, жвавих бабусь і дідусів. Найчастіше їх співали на весіллях. Особливо під час обряду "комора", коли молода втрачала цноту. Пісні були пересипані натяками. У жодній не почуєте нецензурного висловлювання. Сковорода – це закодований знак жіночого статевого органа, а чоловічого – морквина або хрін. Українці в дитячих забавлянках, чукикалках, скоромовках не оминають еротичних елементів. Наприклад, "Ой, чук-чук-чук, наловив дід щук, баба рибку пекла, сковорідка текла". Це відверта сороміцька пісенька, а ми досі її співаємо дітлахам. Або дитяча забавлянка: "Ой лай чи не лай – буде син Миколай. А я дала та й боюся, буде донька Маруся", - пояснила Мудрак-Ковалівна і додала, що великим еротистом був Тарас Шевченко.
"Енергія лібідо з нього аж перла. Дуже ніжними еротичними мотивами пересипана збірка "Зів'яле листя" Івана Франка. Він соромився власної книжки й відрікався він неї, говорив: "Це взагалі не я писав". Франка осуджували за такі вірші, бо тоді кожен письменник мусив мати соціальну основу творчості, а не ліричну. Наприкінці життя Іван Якович сказав: "Зів'яле листя" – це єдине, що я написав у своєму житті". Найбільшим еротистом у шестидесятництві був Дмитро Павличко", - зазначила поетеса.
Прочитати про вибух еротичної поезії в Україні у 1980-х і чому у новому столітті в поезії з'явилася порнографія, можна у журналі "Країна" № 33 (86) за 2 вересня 2011 року.
Журнал можна купити у точках продажу преси за ціною 9 гривень.
Передплату на журнал "Країна" можна оформити у будь-якому поштовому відділенні України. Передплатний індекс - 37278. Вартість передплати на місяць — 28 грн.
1 
4880
Коментарі