На Одеському кінофестивалі "Німі ночі", де показували класику німого кіно 1920-х, відродили забуту професію тапер. Це музикант, зазвичай піаніст, який грає під час показу німого фільму. Професія зникла з появою звукового кіно.
Живий музичний супровід до старих фільмів створювали сучасні музиканти. Фільм "Пристрасті Жанни д'Арк", 1928-го акомпанував джазовий піаніст Юрій Кузнєцов.
"Коли супроводжую фільм музикою, подібний до автогонщика, який моментально має вирішити - тиснути газ, гальма чи перемкнути коробку передач? Стрічку бачив уперше, тому імпровізував. Не встигав читати титри, вони французькою. Не розумів, що відбувається на екрані, про що говорять інквізитори. Тому повністю поклався на інтуїцію. Єдине, що знав - Жанну д'Арк все одно спалять. Найбільшим компліментом були слова глядачів, що вони навіть не читали титри - музика все розказала", - наголосив Кузнєцов.
На його думку, дублювати голосами німе кіно не варто.
"Музика - єдина мова, яка може оживити німе кіно. Дубляж його голосами - це провал. Німі фільми мають мовчати, але кадри повинні говорити. Ми балувані кольором, діалогами, погонями, пролитою кров'ю на екрані. Але це все брехня. І тільки на зорі кіномистецтва народжувалася правда, спроба подивитися на фільм не тільки як на розвагу. Тоді не думали про касові збори", - зауважив музикант.
Як київський діджей без музичної освіти Юрій Михальчук озвучував перший український фільм, що потрапив на екрани США - "Два дні", і який із моментів фільму асоціюється у нього з піснею "Мурка", читайте у журналі "Країна" № 26 (79) за 8 липня 2011 року.
Журнал можна купити у точках продажу преси за ціною 9 гривень.
Передплату на журнал "Країна" можна оформити у будь-якому поштовому відділенні України. Передплатний індекс - 37278. Вартість передплати на місяць — 28 грн.
2 
4880
Коментарі
2