30 березня 1922 року розпочало діяльність Мистецьке Об'єднання "Березіль".
Його засновник Лесь Курбас приїхав до Києва у 1916-му. Галичанин мріяв попрацювати в Наддніпрянській Україні. Був прихильником київського Театру Садовського, в якому його приваблювала свобода і демократичність, високий рівень акторської гри. 1919-го у київського Молодого театру, який очолював Курбас, більшовики забрали приміщення. Режисер скликав акторів, які погодились працювати з ним надалі. Змінив назву на "Кийдрамте" і виїхав на гастролі. Виступали в Умані, Білій церкві, Одесі, у селах. Зарплату акторам не виплачували, але вони мали житло й харчі.
Лише після відходу німців з Києва театр повернувся в місто. Отримав дах над головою за адресою вул. Хрещатик, 29. Трупу почала фінансово утримувати 45-та Червоно-Прапорна дивізія СРСР.
"Березіль" об'єднав шість акторських студій, режисерську лабораторію, макетну майстерню, журнал "Барикади театру" та Театральний музей. Запрацювали гуртожитки та санаторії для акторів.
Першим спектаклем Мистецького Об'єднання "Березіль" став "Жовтень". Пантомімою під музику показали події більшовицького перевороту 1917-го.
З 1923-го Курбас розпочинає співпрацю із художником-авангардистом Вадимом Меллером. Митець створює костюми і сценографію відповідно до естетики нових течій: кубізму, супрематизму, конструктивізму. Об'ємні декорації, виконані ним, нагадували інсталяції. Конструктивістський макет Вадима Меллера до київської постановки "Секретар Профспілки" отримав золоту медаль на Міжнародній виставці декоративного мистецтва в Парижі. Представник "Березоля" до Франції за нагородою не поїхав. Не отримав закордонний паспорт.
У 1926-му трупа Леся Курбаса переїхала до Харкова. В тодішній столиці України 1929-го поставили перше українське джаз-рев'ю "Алло на хвилі 477" (режисер Володимир Скляренко). Глядачів вразила світлова інсталяція, в якій кілька кілець в діаметрі до десяти метрів почергово засвічувались і гасли. На їх тлі кордебалет танцював канкан. Петро Рулін писав у газеті "Життя і революція", №7-8 за 1923-ій про "динаміку електрики", "розкіш світла та фарб", "girls, сім акторок "Березоля", у виконанні яких "почувалось багато гнучкости, вміння додержати відповідних ритмів".
1933-го театр "Березіль" закрили. Його керівника Леся Курбаса заарештували. Звинуватили у приналежності до підпільної націоналістичної Української військово організації. Режисера розстріляли 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох, у Карелії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Назвали найкращу виставу 2018 року
11 листопада 2018 року в рамках виставки "Курбас: Нові світи" формація Nova Opera презентувала в столичному Мистецькому Арсеналі оперу-антиутопію Gaz. Прототипом вистави стала п'єса німецького експресіоніста Георга Кайзера, яку Лесь Курбас інсценізував у 1923-му. Дія розгортається у майбутньому. Відбувається вибух великого газового заводу, який залишився єдиним джерелом енергії для світу. У виставі чергувались динамічні епізоди з умовними персонажами: Білий Пан, Син Мільярдера, Дочка, Офіцер... Сценографія, рухи, костюми нагадували геометричні фігури. Музика мала озвучувати роботу машин заводу, механічність бездушного світу. Партитура композитора вистави Анатолія Буцького була втрачена. Композитори Роман Григорів та Ілля Разумейко намагались відтворити саме таке звучання в опері. А увесь колектив − передати головний меседж перформансу: крихкість людини перед "механізацією життя", "злом капіталізму", а в сучасному баченні — перед глобалізованим, безликим світом.
Коментарі