




У неділю, 8 липня, до площі неподалік водопаду Гук у Косові із самого ранку йшли гуцули у народному святковому вбранні, яке тут називають – лудинє.
Саме так і назвали косівчани фестиваль етнічного одягу "Лудинє-фест", який вже вдруге тут проходить.
Перший на Гуцульщині фестиваль автентичного та сучасного одягу із фольклорними елементами відбувся торік у Косові на Івана Купала.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Скочила в багаття і невдало вийшла заміж
Організатори цього свята – косівчани та викладачі Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва – мають на меті продемонструвати розмаїття строю в селах Гуцульщини, багатогранні вміння майстрів народної творчості, які працюють у цій царині, привернути увагу молоді до автентичного одягу і ще раз довести туристам та гостям краю, що Косів – найбільший центр прикладного мистецтва в Карпатах.
"Лудинє-12" був присвячений костюмам гуцульського весілля. Звичаї та обряди, а також специфіку вбрання показували селяни з Космача, Ключева та Черганівки. Це була так звана емоційна частина фесту.
Гуцульське весілля, як казка. Навіть в теперішній час гуцули дотримуються своїх традицій. Вони й досі вдягаються у національний одяг, прикрашають своїх коней. В день весілля нареченого і наречену супроводжують бояри, дружби, дружки, світилки, свати, старости. Весілля повне веселих і жалібних пісень, танців, ігор, забав, жартів, дотепів.
ФОТОРЕПОРТАЖ: Неодружені австрійці перед весіллям мають розтрощити хоча б одну бочку
Жодне весілля не обходиться без короваю чи калачів, вишиваних чи тканих рушників, букетів, які чіпляють на одяг гостей і гільця чи деревця.
Відпочинкова частина була дещо пізніше і тривала майже до ранку. Усі розважалися у супроводі троїстих музик, а завбачливі газди пригощали громаду весільними калачами, сиром та самогоном.
Бажаючі могли завітати до майстер-класів й навчитися робити сирних коників у Марії Петрів з Брусторів, ляльок- мотанок у Оксани Атаманюк, пов'язувати хустки та перемітки у Богдана Петричука з Бабина.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У день весілля Франко затримався у бібліотеці
До Косова на весільні забави приїхали гості з Америки, Канади, Польщі та Франції.
Коментарі
3