Історичний роман "Книги Якова" польської письменниці, цьогорічної нобелівської лауреатки Ольги Токарчук видали українською. Книга обсягом 920 сторінок вийшла в київському видавництві "Темпора".
Твір присвячений єврейському розкольнику XVIII століття Якову Франку.
"Яків Франк народився 1726-го в саббатіанській родині в селі Королівка на Поділлі, - розповідає перекладач роману Остап Сливинський. - Саббатіанство було єврейським рухом, особливо поширеним у Східній Європі. Прибічники вірили в те, що рабин Саббатай Цеві - месія, який вже прийшов. Від цього моменту всі закони Тори не дійсні. Саббатіанці відходили від базових приписів, звичаїв і заборон, які містяться в Талмуді. Жили так, ніби вже настало спасіння.
Але Яків Франк пішов далі. Прийняв іслам, а потім християнство. Його прибічники - з десяток тисяч людей - були першою потужною в Речі Посполитій хвилею єврейських неофітів, які прийняли католицизм. Поступово щільно інтегрувалися в польське суспільство.
Це твір про зіткнення культур, де одна завжди намагається витіснити іншу
Роман Токарчук максимально документальний, розповідає практично про все життя Якова Франка. Усе побудовано на джерелах, які подає наприкінці в бібліографії. Вигадка там - лише сполучна тканина, якою авторка наповнює пробіли між фактами.
За словами письменниці, це твір про зіткнення культур, де одна завжди намагається витіснити іншу. Токарчук розповідає про напругу між єврейським і неєврейським населенням, а також усередині самої спільноти. Порушує досі складну тему антисемітизму в Польщі. Токарчук намагається показати джерела ненависті.
Окрім євреїв і поляків, у творі є українці. Це переважно мирні персонажі - селяни, продавці на ринках. Але є й острах - козаки. Згадуються не в такому ключі, як ми звикли. Більшість українських читачів ніколи не дивилися на козаків з точки зору євреїв. А цей образ далекий від позитивності. Взагалі війна під проводом Богдана Хмельницького і здійснювані погроми були одним із факторів виникнення саббатіанства. Бо світ ніби дійшов до того трагічного стану, що вже мусив прийти месія, щоб покласти цьому край. Так темно може бути тільки перед світанком.
Стверджує, що найцікавіше відбувається на кордонах або біля них
"Книги Якова" є ідеальним формулюванням ключової у творчості письменниці концепції інакшого. Стверджує, що він бачить більше і живе інтенсивнішим життям, ніж той, хто є частиною великої спільноти.
Інакший у Токарчук - це людина, яка сповідує іншу релігію, ніж більшість, належить до іншого етносу чи раси. Це особистість, яка перебуває на межі ідентичностей. Здійснила непопулярний вибір або утрималася від нього взагалі. Релігійні єресі - теж інакшість. Це одна з речей, які найбільше її цікавлять, за словами Ольги Токарчук.
Яків Франк мандрував не тільки географічно, а й ідеями, релігіями. Вважав, що до Бога можна дійти, тільки пройшовши всі найважливіші. Від юдаїзму через саббатіанську юдаїстичну єресь, іслам і християнство до якоїсь істинної релігії, що лежить поза межами всіх наявних. Він її не називав.
Перетин кордонів у Токарчук - це наслідок неможливості порозумітися, недовіри, браку діалогу. Водночас стверджує, що найцікавіше відбувається на кордонах або біля них. У "Книгах Якова" значна частина дії розгортається саме на таких територіях. Поділля - колишня польсько-турецька межа.
2015-го після публікації "Книг Якова" в Польщі вибухнув скандал
Під час роботи над книгою авторка кілька разів приїздила в Україну з письменницьким дослідженнями, зібрала багато матеріалу в містах Буськ на Львівщині та Рогатин на Івано-Франківщині.
2015-го після публікації "Книг Якова" в Польщі вибухнув скандал. В інтерв'ю письменниця сказала, що вважає Річ Посполиту колоніальною державою з характерним класово-етнічним розподілом. Стала мішенню правих радикалів.
Токарчук послідовно показує, наскільки різною була Польща. В офіційному шкільному курсі історії про це не говориться. Через мононаціональну політику велика частина суспільства навіть не усвідомлює, якою різномовною та різнокультурною завжди була їхня країна".
У жовтні Шведська академія нагородила Ольгу Токарчук Нобелівською премією за "оповідну уяву, яка з енциклопедичною пристрастю зображує перетин кордонів як форму життя".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ольга Токарчук дружить з усіма українськими письменниками
Ольга Токарчук народилася 1962-го в польському місті Сулехув Любуського воєводства. Мати - вчителька польської мови й літератури, батько - бібліотекар. Баба родом з України.
"Тато у 7 років залишився сиротою, - розповідає письменниця. - Двічі пробувала дізнатися про українську рідню. Була у Львові, але, мабуть, уже пізно на такі розвідки. Повмирали люди, які могли щось розповісти. Не знайшли жодних документів. Маємо вдома "Кобзар", хоча я не вмію добре читати українською. Що нам залишилося із сестрою - це пісні".
Перше оповідання опублікувала 17-річною в часописі скаутів. Після Варшавського університету працювала психотерапевтом. Перший роман "Мандрівка людей Книги" вийшов 1993-го. За два роки - "E. E.". Відомою стала з виходом книжки "Правік та інші часи". Роман "Веди свій плуг понад кістками мертвих" екранізувала режисерка Аґнєшка Голланд. Фільм називається "Слід звіра". 2014-го Ольга Токарчук видала "Книги Якова", над якими працювала шість років. Торік за роман "Бігуни" отримала Міжнародну Букерівську премію.
Коментарі