У листах знайшли згадку про лицарський орден, що діяв на території України

У видавництві "Фабула" вийшов дебютний роман Остапа Українця "Малхут".

У центрі сюжету - місто шістдесятих років ХІХ століття Станіслав, що зараз називається Івано-Франківськ. Молодому адвокату і контрабандисту Іґнацію Камінському під час однієї з оборудок до рук випадково потрапляють старі листи, у яких згадується його рідне місто як осердя лицарського ордену. Головною метою таємної організації було створення політичного союзу вільних країн — відновленої Речі Посполитої.

"Книжка виникла з думки про те, що великі пошуки та великі таємниці стають такими переважно через нашу уяву. Самі ж собою вони не схильні винагороджувати нас так, як ми цього чекаємо. Ідея пошуків незнаходжуваної таємниці, з якої в мене виник фінал роману - це скоріше читання "Вродженої вади" Пінчона. Орден Дракона, що описаний в книзі - цілком справжній середньовічний орден. Інформації про нього небагато, але вона є і її можна знайти. Наприклад, усі згадані члени цього ордену - насправді до нього входили. Масони, звісно, також реальні. Вони існують і до сьогодні. Чому вони існують і діють саме так, як я описав - це вже загадка на розсуд читача. Я залишив кілька підказок у тексті. Але поки вони поки що не розгадані", - каже письменник.

В книзі багато героїв говорять польською. Читачам пропонується переклад.

"Багато польської мови - це історична потреба. На відміну від Львова, Станіслав - старе польське місто, принаймні в ті часи. Мені можна дорікнути за брак єврейської тематики, яка просто не лягала на загалом масонський сюжет . У ті часи євреї не могли бути членами масонських лож. Хоча загалом вони становили в кращі часи 45-48 відсотків усього населення міста. Та, головний герой - дрібний польський шляхтич. Він польськомовний, тому що не може бути інакшим. Камінський був одержимий думкою прислужитися Батьківщині, якої тоді, по суті, не мав. І між фактичним успіхом - стати незалежним політично бурґомістром - і гаданою перспективою навіщось знайти тих, хто колись давно хотів створити могутнє наддержавне утворення, він обирає саме другий варіант. Ця мета безглузда. Бо сам Камінський, навіть відпочиваючи від пошуків, жодного разу не задається питанням - а що далі? Він - ідеаліст, для котрого хороше звучання ідеї вже є достатньою підставою для її існування" ,- каже Українець.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Харчування дає поживу для тіла, а тексти - для мізків" - Ірина Мацко

Це дебютний роман автора. Як письменник Українець заявив про себе у 2017 році оповіданням "Маланка". Того ж року в червні в альманасі "Нова проза" вийшло оповідання "Адвент", яке лягло в основу роману "Малхут". Родом з Івано-Франківська.

"В романі все ж головний герой - місто. Я часто воджу ним екскурсії. Воно збудоване на руїнах фортеці зі складною та розгалуженою системою підземних ходів. Точних планів фортеці не знає ніхто. Нам шалено не щастить з ратушами - ця вже четверта, попередні регулярно руйнувалися і горіли. Зате у нинішньої золотий купол, що автоматично робить її єдиною в своєму роді. Хоч і дещо сумнівно з естетичного погляду. За радянських часів колеґіальний костьол було розграбовано включно з криптою і перетворено на автовокзал. Останки засновників міста, які спочивали в підземеллях, було вивезено в невідомому напрямку. Ходять чутки, що їх віддали у морфологічний корпус медакадемії", - каже Остап Українець.

Початковою назвою дебютного роману Остапа Українця була ,,Місто Сонця", яку автор запозичив в утопіста Томазо Кампанелли. Остаточна назва "Малхут" перекладається з давньоєврейської як ,,царство". У книгарнях роман "Малхут" коштує 104 гривні.

×