"Якщо подивитися останні американські фільми чи серіали, то у більшості так чи інакше буде присутня тема війни", - каже київський сходознавець Ігор Семиволос про патріотичне кіно в США.
Цьогорічний володар кінопремії "Оскар" фільм "Операція "Арго" розповідає про звільнення американських дипломатів, які опинилися у полоні в ісламістів. Події картини відбуваються 1979-го у Тегерані під час ісламської революції. Серед основних восьми конкурентів фільму-переможця стала "Ціль номер один" Кетрін Бігелоу. Це історія про десятирічне полювання на Осаму бен Ладена після терористичних актів 11-го вересня 2001-го і до смерті "терориста номер 1" у травні 2011-го року.
- Чи підтримує американська держава випуск патріотичних фільмів про свою участь у конфліктах на Близькому Сході, про боротьбу з тероризмом?
- Я не впевнений у цьому. Кіно у США є абсолютно приватною справою. Очевидно, це спроба відповісти на громадський попит. Людині потрібно відчувати, що вона має рацію. Кіно формує і відбиває стереотипи, які існують у суспільстві. Але не можна американцям закидати суцільну пропаганду. У кіно є спроби зрозуміти, що відбувається.
- Що було з образом ісламського світу до 2001-го року?
- Скажімо, образ араба до цього був карикатурним. Він виникав тільки у контексті близькосхідних конфліктів. Увесь цей час за арабом тягнувся терористичний шлейф, і це відображалося у фільмах. Після 2001-го образ араба або іншого представника з Близького Сходу став більше об'ємним - не лише як терориста, але як і жертви.
- У мусульманських країнах знімають антиамериканське кіно?
- Звісно. Є дуже багато анти-ізраїльських фільмів. Вони пов'язані з війнами на Близькому Сході, де Ізраїль показано агресором і окупантом. У картинах опосередковано присутні американці, що відіграють роль злодіїв. Найбільше на цій темі якісного кіно зробили турки. Мають декілька серіалів про турецький спецназ, який воює проти американців в Іраку, а потім проти ізраїльтян у Палестині. Це професійне кіно, яке приваблює. Хоча воно відверто пропагандистське. Звісно, не турецький уряд, який прагне в ЄС, замовляє ці фільми. Є багато турецьких бізнесменів, що фінансують кіно такого роду.
Коментарі