11 квітня у кінотеатрі "Кінопанорама" відбулось закриття Кінофестивалю українського незалежного артхауса "Повстання собак". Протягом чотирьох годин демонстрували короткометражні фільми молодих режисерів.

Будь-хто міг показати своє кіно, жодних стилістичних чи жанрових обмежень організатори не висували. Цей показ, як і весь фестиваль, проходив під гаслом: "Трендове кіно – забирайся геть!".

"Трендове кіно – це гарматне м'ясо сучасності. Обмежене у виборі тем, засобів художньої та технічної виразності, воно зводить до нуля можливості індивідуальності прорватися в нову художню якість і при цьому залишитися в тренді, тому що бути в тренді – це не відрізнятись від інших. У трендовому кіно одного автора не відрізнити від іншого. Автор, по суті, один. Це той, хто замовляє музику. Іноземні інвестори відвели Україні певну нішу в європейському фестивальному русі, і є той вузький набір тем, який є прохідним балом для участі в європейських фестивалях – це все, що тематично і стилістично відділяє Україну від Європи, виставляє її в очах західного інтелектуала якимось простором, що несе загрозу європейцям своєю дикістю", – пояснює співорганізатор фестивалю режисер Олег Філіпенко.

 

Серед продемонстрованих фільмів були і професійні, і аматорські, тематика ж варіювалась від історій про гопників до екранізацій Чехова.

41-річний режисер з Херсону Олександр Юдін знімає фільми 2,5 роки, має свою студію незалежного кіно "Mausecinema". До того 10 років працював художником-бутафором в Миколаєвському театрі ляльок.

Його короткометражний комедійний фільм "Love and thirst" розповідає про нічний епізод життя молодої пари. Хлопця серед ночі мучить спрага, але встати він не може, адже тоді розбудить сплячу кохану, що міцно обіймає його. Втім, юнак таки знаходить несподіваний вихід.

Загалом молодий режисер зняв 14 коткометражок, тривалістю 3-5 хвилин.

Чому знімаєте фільми?

– Почав знімати, тому що люблю кіно. Це - задоволення. Намагаюся зробити своє кіно таким, яке в першу чергу цікаво дивитись мені. Не женуся за популярністю і не збираюся знімати кіно, яке б подобалося всім. Я знімаю не для простого задоволення амбіцій, а саме для того, щоб просто знімати. Звичайно, завжди приємно, коли знаходиться глядач, якому це теж подобається, лукавити не буду. Але і спеціально сподобатись глядачеві я не прагну.

Звідки берете гроші на свої фільми?

– Фінансово ніхто не допомагає, все робиться просто завдяки власному ентузіазму і допомоги друзів. Велика допомога в апаратурі для зйомок фільмів йде від громадської організації "Тотем", яка надає все це мені безкоштовно.

А от останні мої два фільми зняті за проектом студії "Тотем" "Жива історія" за підтримки німецького фонду "Пам'ять, відповідальність і майбутнє". Ідея проекту – екранізувати історії людей, які пережили період війни 1941-1945рр. Навіть із "заказного" матеріалу роблю творчий продукт, лишаю власний почерк. Але в пріоритеті, звісно, своє, незалежне авторське кіно. Гадаю, саме незалежне кіно і відродить наш кінематограф. Таких студій вистачає: той же "Тотем", "Mausecinema", "Автор Невідомий". Нещодавно брав участь у конкурсі соцреклами "МолоДія". З тих, роликів, що там були, бачу, що потенціал великий.

Чому тоді не так вже й багато вартісного кінопродукту?

– Проблема в тому, що ми всі ніяк не співпрацюємо. В одних є проблеми з ідеями, у інших з втіленням ідей. Мало хто може робити і те, й інше добре. Тож, єднаймося!

×