Безумовні фаворити цього вікенду – "Хмарний атлас" та "Любов". Перший дуже стримано сприйняли критики, однак високо оцінили глядачі, ну а другий кінознавці одразу визнали одним з найсильніших фільмів року."Хмарний атлас" - недостатньо простий для рядового глядача і в той же час нудний для досвідченого кіномана. В свою чергу "Любов" зайвий раз доводить закон "все геніальне – просте".
Хмарний атлас
"Страх, віра, любов – от що визначає курс нашого життя" - говорить головний герой в кульмінаційний момент кінокартини. Новий фільм від авторів "Матриці", "Парфюмера" та інших яскравих стрічок – це екранізація популярного роману Девіда Мітчела.
Рясні вкраплення філософських роздумів в насичений пригодницький сюжет цієї мейнстрімової картини додають їй дещо артхаусного звучання. Головна ідея фільму зав'язана на реінкарнації – душі головних героїв шість разів переселяються в різних людей, кожного разу в іншому часі та кутку світу.
"Це амбіційний та інтригуючий фільм. Але його розмашистий сюжет змушує задуматись, а чи варто витрачати на його перегляд ледь не три години" – Forbes.
Любов
"В дитинстві я відчувала, як ви кохаєте один одного і думала, що ми будемо разом вічно…" - згадує дочка головних героїв цієї стрічки, дізнавшись, що її батьки стоять на порозі в інший світ.
Один з шедеврів Міхаеля Ханеке, який було відзначено "Золотою Пальмовою Гілкою" Каннського кінофестивалю, розповідає про останні тижні життя літнього подружжя Жоржа і Ганни, які прожили разом все життя. Ганну полишають сили – вона втрачає пам'ять, не може піднятись на ноги, а з часом і зовсім перестає розмовляти. Хопаючись за останню надію Жорж намагається допомогти вижити своїй дружині…
"В порівнянні з провокаційними попередніми фільмами Ханеке – "Любов" надзвичайно ніжна. Це разюча заява про людське достоїнство і чутливість, котрі піддаються випробуванням безжальної природи буття" – Variety.
Як по маслу
"Люди, ви з'їхали з глузду! Це всього лише масло – його намазують на хліб" - кричить один з героїв стрічки, спостерігаючи за епідемією "масляних скульптур", якою накрило невеличке провінційне містечко. В цій стрічці переплітається кілька сюжетних ліній, кожна з яких змусить глядача і посміятись і посумувати, подумати і про секс і про політику, а також побачити десятки скульптур з масла.
"Часом це сатира на обивателів з провінційного американського містечка видається забавною і навіть змушує посміятись. Однак в цьому соромно зізнаватись після перегляду" – New York Post
Екстазі
Екранізація чергового роману культового письменника Ірвіна Уелша експлуатує типові для нього теми: наркотики, клубне життя, божевільна молодість…
Сюжет розповідає про Ллойда, котрий працює на місцевого наркодилера. Кругленьку суму, яку заробляє на цьому хлопець, він витрачає на різноманітні наркотики, гламурне життя і нескінченні ходіння по нічних клубах. Якось він зустрічає в дівчину Хізер, в яку закохується. Однак хлопець не може остаточно вирішити – чи це справжнє почуття, чи просто чергове наркотичне оп'яніння. Коли ж він вирішує змінити своє життя і вийти в наркобізнесу – в нього починаються проблеми, вирішенню яких і присвячена левова частка сюжету.
Стрічку досить прохолодно сприйняли кіномани, присудивши всього 4,6 балів на IMDb.
Конвой
"Була б моя воля, я б усіх тут під асфальт закатав…" - ця фраза армійського капітана – головного героя стрічки – є ледь не його кредом, адже ненависть до людей, місця, де він живе, та своєї епохи проявляється в кожній його дії.
Сюжет розповідає про те, як він під конвоєм доправляє солдата-дезертира. По дорозі їм доводиться провести в Москві одну добу, протягом якої капітан та солдат стають друзями і останній змушує головного героя переглянути своє відношення до навколишнього світу.
Болт і Бліп поспішають на допомогу
"Роботи використовують водяні пістолети, щоб противники покрились іржою" - отака вона – зброя майбутнього…
В центрі сюжету – двоє роботів, імена яких винесено в назву стрічки, котрі приймають участь в міжгалактичній лізі. За сценарієм, остання стала свого роду альтернативою Олімпійським іграм та війнам в далекому майбутньому, коли всі конфлікти на Землі вирішуються за допомогою саме цієї ліги. Як і належить кожному справжньому анімаційному героєві – протагоністам цієї картини доведеться спасти всесвіт. Звичайно, одних лише водяних пістолетів для цього буде недостатньо…
Оригінальність стрічки полягає в тому, що це не типово-голівудська картина, які вже давно заполонили вітчизняні кінотеатри. Знято анімацію було у копродукції Канади та Східної Кореї.
Про що говорять французькі чоловіки
"Це все твоє католицьке виховання – тільки содомія тебе може вилікувати…" - підбиває один друг іншого на розпусні бесіди, які складають левову частку всієї картини. Любителі розмовних жартів у кіно напевне, вже встигли скучити за цікавими комедіями, адже останній подібний фільм вийшов майже рік тому – "Про що ще розмовляють чоловіки". Як і в російському аналозі, тут збирається настільки ж строката компанія чоловіків, які обговорюють свої проблеми за грою в покер.
Палітра їх розмов розкладається приблизно так: автомобілі, секс, сімя, знову секс, виховання дітей, подорожі, ще раз секс, хобі, секс...
Прокляття
Ця картина має всі шанси отримати звання найстрашнішого фільму жахів осені. В порівнянні з іншими типово голлівудськими стрічками – гострі моменти тут змушують глядача затамувати подих, а інколи й взагалі зупиняють серцебиття. Сценарій написано за мотивами твору письменника Кодзі Сузукі – автора добре відомого "Дзвінка".
Сюжет експлуатує ту ж саму тему відео, які вбивають. Однак на цей раз відео розповсюджується не на касетах чи дисках, а просто в інтернеті. В центрі сюжету опиняються школярки, які дивляться запис самогубства і таким чином відкривають злу двері в реальний світ.
"Віддані фани франшизи "Дзвінок", напевне, отримають величезне задоволення від цієї стрічки. Проте в ньому важко віднайти хорор, гумор або ознаки дотепності" – HeyUGuys.
Антон тут поруч
"Хто сказав, що пекла на землі немає" - відповідає одна з героїнь цієї документальної стрічки, коли в неї запитують про те, що може чекати в Росії хлопчика, який хворий на аутизм. Фільм показує де люди з таким діагнозом лікуються, як проводять свій час і як довго вони можуть прожити в таких умовах. Автори стрічки намагались не просто показати актуальну проблему, а перш за все перенести глядачів на місце самого хворого Антона і змусити їх розпізнати в ньому самих себе.
Коментарі