Суперечки з приводу "розфарбовування" комедій Александрова і Рязанова, а також серіалу "Сімнадцять миттєвостей весни" досі не вщухають. Стало відомо, що компанія RUSCICO, що займається випуском класичних радянських картин за кордоном, планує ще більш провокаційний крок - випуск кольорового варіанту фільму Сергія Ейзенштейна "Олександр Невський". Поки публіка приходить до тями, автори ідеї прагнуть всіх заспокоїти.
Реставрацією і "розфарбовуванням" "Олександра Невського" займатиметься компанія "Формула кольору". Вона ж випустила кольорові версії "Сімнадцяти миттєвостей", "Старих", "Волги-Волги" і "Веселих хлопців".
Директор компанії Ігор Лопатьонок всіляко наполягає на тому, що роботу свою він веде заради того, щоб публіка була задоволена, а всі претензії естетичного характеру не мають підстав.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: До німого кіно написали 30 мелодій
"Є один спосіб зрозуміти, подобається чи не подобається глядачеві розфарбований чорно-білий фільм, - це кількість глядачів, яка подивилися його. Це відображають телевізійні рейтинги. А вони якраз показують, що публіці дуже подобається дивитися колоризовані картини. Я, знаєте, скептично ставлюся до цих заяв в інтернет-блогах, що хтось там чимось обурений. Найчастіше це роблять люди, які не дивилися жодного чорно-білого фільму, перетвореного на кольоровий. А серйозно проти лише невелике число людей. Але і їх доводи мені не дуже зрозумілі", - заявив він.
Найбільший фахівець зі спадщини творчості Сергія Ейзенштейна Наум Клейман свою позицію в даному питанні позначив цілком ясно:
"Я вважаю, що це - абсолютно абсурдне і комерційне підприємство, яке губить уявлення про фільм. Я висловив цю думку Роману Дехтяреві, генеральному директору RUSCICO, коли він запитав, що я думаю про цей проект. Сказав, що вважаю це порушенням авторських прав, грубим перекручуванням задуму автора. Я проти цього категорично. Але моя думка нічого не вирішує: я в цьому питанні ніхто, я не спадкоємець і не можу нічого зробити. Тому - ось моя думка".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розфарбували фільм "У бій ідуть самі старики"
Ігор Лопатьонок заявив у свою чергу, що не всі чорно-білі фільми можуть бути розфарбовані. Зокрема, це не може бути зроблено з тими картинами, де "чорно-біла пластика задумана як художній компонент". До таких він відніс "Чапаєва" і "Летять журавлі". Хоча і не пояснив, чому "Олександр Невський", якого Ейзенштейн навмисно зняв чорно-білим, не входить в їх число.
На захист свого проекту він говорить лише, що Ейзенштейн був шанувальником кольорового кіно і вставив кольоровий фрагмент в другу серію "Івана Грозного". Втім, чому Ейзенштейн, в такому разі, не зробив цей фільм цілком кольоровим, як і "Панцерник "Потьомкін", де розфарбований тільки прапор, Лопатьонок не пояснює. І про те, з якою ретельністю й обережністю Ейзенштейн підходив до кольору в кіно, теж не згадує.
Поки зрозуміло, що процес колоризації старих стрічок незворотній. Причому частина його визнається виправданою майже усіма - коли мова йде про стрічки, які розфарбовані вручну, але втратили колір з часом. Наприклад, нещодавно був випущений заново розфарбований фільм Жоржа Мельєса "Подорож на Місяць". Інша ж частина (коли фільм робився без використання кольору) викликає запеклі суперечки, починаючи з 80-х років, коли Голлівуд випустив кольорові версії "Касабланки" і "Мальтійського сокола". Глядач же дивиться кольорові версії з задоволенням, що підтверджується високим телерейтингом.
2 
4880
Коментарі
1