Свячену писанку лемки клали у чотири кути хати або розвішували під образами – як захист від нещасть мешканців, дівчата вмивалися водою, де лежала писанка, - щоб бути красивими. На Великдень писанки дарували найдорожчим людям.
Про це у коментарі Gazeta.ua розповіла наукова співробітниця Музею народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького у Львові Ліліана Осьмак.
"Появу писанок лемки пов'язують з легендою, яка оповідає про Христа, що ішов на Голгофу. Юрба його хотіла закидати камінням, проте кожен камінь, який торкався Сина Божого, перетворювався на писанку. Атрибут весняної обрядовості завжди містив у собі вітаїстичний сенс. З прийняттям християнства яйце набуло сакрального змісту, символізуючи воскресіння Христа", - каже музейниця.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В музей принесли унікальні писанки з півдня України
Сам процес писання писанок у лемків, до певної міри, є обрядом. Символічне ритуальне значення, окрім яйця, мали вода, віск, вогонь та фарба.
"Техніка написання лемківської писанки найбільше відрізняється від гуцульської. Особливість у тому, що віск на писанку наноситься не писачком, а сірником або шпилькою з маленькою голівкою, закріпленою на дерев'яному держачку. В посудину кладемо віск, який розтоплюють на гарячій плитці. Віск має бути постійно гарячим. Вмочуємо паличку або шпильку у віск і швидким рухом наносимо на яйце, при цьому віск не застигає, утворюючи ніби пелюстку. Так виникають на писанці квіти, гілочки, сосонки, доріжки, комахи та пташки", - пояснює Ліліана Осьмак.
Для кольорової гами лемківських писанок характерні червоний, вишневий, оранжевий, зелений, салатовий, синій, блакитний та білий кольори.
"Переважно це рослинні орнаменти, наповнені яскравими барвами. Тут переважають світлі, яскраві кольори, темних писанок немає, на відміну від інших регіонів. Традиційними мотивами лемківських писанок є краплі-промені, які творять розету – "звізду", "сонце", "ружу", а також хрест прямий і косий, різні варіанти кривульок і зигзагів", - зазначає вона.
Основний символ лемківської писанки - сонце, як символ життя і світла. Орнаменти символізують навколишній світ, радість життя, врожай, здоров'я, весну, воскресіння природи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Яскраві, ніжні та екологічні: майстриня фарбує писанки за стародавніми ескізами
"Хоча до нашого часу не дійшли автентичні зразки писанок дохристиянського часу, однак певне уявлення про них ми можемо мати, тому що мистецтво писання писанок завжди було і є достатньо консервативним. Наприклад, до наших фондів потрапила колекція писанок з Жидачівщини, але з вираженими лемківськими мотивами. Виявляється ці писанки писала жінка, батьки якої родом з Лемківщини. Таким чином, століттями в певній місцевості писали писанки з одними і тими самими орнаментами, не порушуючи релігійно-світоглядних законів", - додає наукова співробітниця.
Сьогодні лемківські майстри поєднують традиційні мотиви із новими декоративними рішеннями і таким чином намагаються передати знання, вміння своїм учням.
"Декілька років тому у нашому музеї сформували виставку власне лемківської писанки, на якій представлено зразки як відомих майстрів – Марії Станкевич, Зеновія Пеньонжика, Марії Янко, Галини Тимофтевич – так і початківців. Лемківське писанкарство, незважаючи на історичні події, залишається носієм любові та воскресіння, а любов завжди творяща", - каже Ліліана Осьмак.
Лемки – етнографічна група українців, яка здавна заселяла західну частину Карпат. Великі цінителі народних традицій. У 1944-47 роках відбулася болюча для цієї етнографічної групи депортація на Схід, під час якої з території Польщі було переселено до 200 тисяч лемків. Основний масив лемківських земель відійшов до Польщі і Словаччини і тільки частина південно-східної Лемківщини входить до складу України.
8 
4880
Коментарі