Скрипаль-віртуоз Василь Попадюк готував номери концерту по скайпу

Фото: Фото: Андрій Шматов

1 грудня у палаці "Україна" український скрипаль-віртуоз Василь Попадюк дав тригодинний сольний концерт. Музикант 16 років живе в Канаді. В Україні дав концерти у шести містах.

"Казав мені — не думав, що збере великий зал. Але ж по всьому світу він збирає Палаци спорту. То чому українці не мають знати того, ким варто пишатися?" - каже ведучий концерту Петро Мага.

На концерті Василя Попадюка вся зала заповнена. Вільних місць немає. Перед початком концерту люди докуповують в касі квитки по 300 грн. Найдешевші - сто гривень. У залі в перших рядах сидять політики Юрій Кармазін, Володимир Огризко, бандурист Роман Гриньків, артисти Павло Зібров, Євген Нищук, Віталій Білоножко, Володимир Горянський.

З Павлом Зібровим Василь колись грав в армії в одному музичному колективі, який посилали в гарячі точки включно з Афганістаном — підтримувати бойовий дух солдатів. Перед тим, як переїхати в Канаду, музикант 5 років працював у Москві.

Скрипаль привіз в Україну власний музичний бенд "PapaDuke", до складу якого, крім Василя, входить лише один українець. Інші учасники — з Америки, Куби, Білорусі, Еквадору.

"У нас в колективі українці, — каже скрипаль. - Але з Києва тільки мій давній колега по дитячій кімнаті в міліції Віктор Фоменко".

До Василя і його гурту на сцені долучилися українські артисти — рідний брат-скрипаль Ярослав Попадюк, який живе в Україні, Вадим Красноокий, Олег Скрипка, Марічка Бурмака, Марія Яремчук. Номер з оперною співачкою заслуженою артисткою України Ольгою Чубарєвою скрипаль готував по скайпу: спілкувалися через океан.

Бенд "PapaDuke" грає фольклорні мотиви в сучасному аранжуванні, джаз, блюз. Скрипаль каже, що третина програми — та, яку грають на свій смак. Решта — те, що любить європейський і канадійський слухач. Більшість виступів — імпровізації на сцені.

"Мене в палаці "Україна" просили вказати, скільки триває кожна річ, - розповідає ведучий концерту Петро Мага. - У Василя це викликало, м'яко кажучи, нерозуміння. Ви чули мене, українські актори-фонограмщики? Вони не знають, скільки вони будуть грати. Стільки, скільки натхнення є. Якщо хуліганська річ — то хлопці балуютсья дуже. Більш вистраждана стандартна — грають менше. Але ніколи не грають у одному темпі, тому що все це живий звук".