Коли відкрилися кордони, українська література мала дуже швидко прожити те, що інші літератури прожили раніше на кілька десятків років, - говорить літературознавець Оксана Щур в інтерв'ю журналу "Країна". За її словами, карнавальна тематика і еротичні теми. якими література цікавилися після скасування радянської цензури, тепер не так актуальні. Під час війни людей більше цікавить історичні тематика.
"Ми відстали через радянську цензуру. Треба було це швиденько наверстати. Наприклад, сміхову і карнавальну культуру, якою займалося угруповання "Бу-Ба-Бу". Це не стільки насмішка, як свобода писати так, як не можна було раніше. Письменники намагалися спробувати всі форми.
Сатирик Лесь Подерв'янський зараз менше може здивувати когось своєю нецензурною лексикою, ніж 30 років тому. З часом він буде застарівати, бо його сатира була передовсім висміюванням радянських штампів. А зараз уже підросло покоління, яке вже не розуміє, над чим тут сміються. Уже не той контекст. Але в 1990-х це було дуже свіжо.
Ми прискорено осмислювали тему сексу. Коли Винничук написав "Житіє гаремноє" про Роксолану і гарем з купою еротичних сцен, тоді це було дуже круто. А зараз цим уже нікого не здивуєш. Треба уже на чомусь іншому грати.
Зараз нас більше цікавить психологізм. Україна після війни замислюється над питанням: чому все так сталося? А як все було до цього? На Книжковому арсеналі, коли війна тільки починалася, був сплеск інтересу до історичної літератури в популярній формі. Бо людям стало різко цікаво, в чому джерела конфлікту. Люди почали шукати відповіді.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Непроговорена історична пам'ять стає болючим мозолем, на який наступатиме ворог - Оксана Щур
До того ж сучасна людина трохи інакше емоційно резонує. Завдяки соцмережам та інтернету ти спілкуєшся з тими людьми, з якими б ніколи не познайомився.
Змінюється інститут шлюбу. Сім'я уже не така, як 100 чи 50 років тому. Люди легше сходяться і розходяться. Життя стає динамічнішим. Швидше приймаються рішення і швидше відбуваються комунікації. Якщо раніше стосунки через паперові листи могли розвиватися дуже довго, то зараз кілька есемесок вирішують багато чого за 5 хвилин", - міркує літературознавець.
Інтерв'ю з Оксаною Щур читайте в журналі "Країна".
Сучасна українська література дає мало текстів про нинішню українсько-російську війну. Хоча є чимало щоденників і спогадів з передової, однак їм бракує високого письменницького рівня. А ті письменники, які цей рівень мають, про війну майже не пишуть. Так вважає письменник Борис Гуменюк.
3 
4880
Коментарі