79-річний Руслан Саєнко пише картини в стилі українського авангарду 20-х років. Серія робіт художника "Музика в живописі" представлена у Музеї гетьманства в Києві.
"Якщо ти бачиш якийсь набір підсвідомих образів, коли слухаєш той чи інший музичний твір, то можеш звірити його з тим набором образів, які спливають у художника, - ділиться враженнями відвідувач виставки 30-річний Іван. - Мені "Аїда" Верді" дуже впізнавана. Теж уявляю її в червоних кольорах на фоні єгипетських пірамід. Тут художник мало здивував. Цікавіше роздивлятися "Швачку" з усіма цими годинниками-ходиками, детальними лекалами-викрійками, чавунними прасками і журналами мод 20-х років на стінах. Це ж її свідомість заповнена всім цим. Така жовта тепла буденність з морем ниточок і штрихів. Крутіше виглядає, ніж Верді".
Музика Шопена у Руслана Саєнка — в ніжних рожево-бірюзових тонах. Попри численні деталі, робота нагадує театральну афішу 20-х років. "VII симфонія Шостаковича" — Ленінградська — космічно-бравадна, синьо-червона.
Музика Шуберта — в романтичних блакитно-рожевих тонах.
"Довго стояв біля просто "Музики", - каже відвідувач. - Все це кольорове конфеті на фоні я ще можу зрозуміти. Таке під дією музики буває. Але ці дві дивні чаркоподібні фігури попереду — ну нічогісінько не нагадують. Мабуть, це така авторська заморочка. Уявив собі — намалював. Я у цьому нічого не впізнаю. Але вирішив для себе, що дивлюся на якусь важливу ідею. Художник щось для себе зрозумів, і я можу тільки поважати цю непорожнечу".
2 
4880
Коментарі