Колишній музикант оркестру Національної опери Віра Корнілова розповіла, чому її звільнили з театру. Віолончелістка одна з 10 артистів Нацопери, які не погодились підписати нові трудові угоди терміном на 16 місяців.
"Законом 955-VIII ми наближаємо Україну до євроінтеграції. Контрактна форма роботи ефективно працює в Європі вже роки поспіль. Хочемо впроваджувати цей досвід і у нас", - говорила ініціаторка закону пані Ірина Подоляк з "Самопомочі" під час презентації документу депутатам Верховної Ради. Утім, вона забула згадати декілька важливих речей. Вони відрізняють європейську практику контрактної форми роботи у галузі культури, від тієї, яку впроваджують в Україні. Знаю це, бо маю багато друзів серед колег, які живуть за кордоном. Зокрема у Німеччині та Франції", - розповідає голова Первинної профспілкової організації Вільної профспілки підприємців України та колишня артистка оркестру Нацопери Віра Корнілова. - Там в установах культури директор виконує функцію адміністратора. Ставить підписи та керує коштами. Не втручається у роботу художніх працівників. Усі творчі питання вирішуються в колективі. Саме вони обирають кого з працівників найняти чи звільнити. Музиканти оркестру мають право навіть звільнити диригента, якщо він не влаштовує колектив. Система управління там демократична. У нас — ні. Працівників тут ніхто не питає.
Контракти в Сполучених Штатах, Америці, Ізраїлі, Італії — у всьому світі — це справді взаємовигідна трудова угода. Де враховані потреби, права і обов'язки двох сторін. Справді, установи культури, зокрема європейських країн, вже багато років працюють на контрактній формі. Але це не означає, що працівники культури чи керівники мають короткострокові трудові угоди. На рік, півтора, три роки зазвичай беруть на роботу нового артиста. Далі колектив голосує. Якщо за цей час артист показав себе, як фахівець високого рівня і з ним комфортно працювати — підписують безстрокову трудову угоду. Вони становлять 80 відсотків усіх контрактів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: З Нацопери почали звільняти музикантів
Європейські контракти солістів хору і кордебалету також дуже відрізняються від українських. У них чітко визначена кількість репетицій і виступів. Вказано, у які дні протягом року артист зайнятий і коли вільний. Знаючи це, вони мають змогу укладати трудові угоди з іншими установами протягом дії цього контракту. Головна умова — виконувати обов'язки, вказані в угоді.
За нашими контрактами, ми маємо попередити керівництво за місяць. Якщо нам пропонує виступити десь інша установа. І адміністрація має право не відпустити артиста. Я вже не кажу про зовсім інший рівень оплати там та в Україні. Особливо разюча ця різниця у солістів. Тому з нашої країни прагнуть виїхати ті, хто більш-менш співає.
Цей закон зафіксував владу чиновників. Вони хочуть продовжувати використовувати звичні корупційні схеми. Мати доступ до джерел державних грошей. Це великі гроші. І закордонні поїздки за рахунок приймаючої сторони. Там також гроші в валюті. Керівництво не хоче з цим розлучатися. І в той же час, прагнуть убезпечити себе від зайвих запитань артистів. Для цього нас дуже зручно тримати на короткострокових контрактах".
Закон 955-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури" Верховна Рада прийняла 28 січня минулого року. Безстрокові трудові угоди усіх працівників культури за рік мали бути перервані. Щоб укласти нові контракти строком від одного до трьох років.
На звернення профспілок про антиконституційність і недолугість документа відгукнулася уповноважена Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська. Зробила конституційне подання на скасування закону. З 30 січня його розглядає суд. Процес може тривати до трьох років. Також п'ять висновків юридичних установ засвідчили порушення Законом 955-VIII чинних конституційних норм. Четверо звільнених артистів Нацопери подали до суду.
3 
4880
Коментарі