21 березня 1846 року бельгійський музикант Адольф Сакс запатентував саксофон.

Батько винахідника був майстром духових інструментів. Адольф Сакс з дитинства цікавився сімейною справою.

 

Постійно вишукував способи поліпшення інструментів, які допомагав створювати. 16-річним почав задумуватися про удосконалення популярного в той час кларнета. Хотів домогтися звучання, схожого до струнних, але потужнішого й інтенсивнішого.

Після чотирьох років експериментів створив абсолютно новий кларнет. До 20 клапанів інструмента додав ще чотири. Паралельно розробив ще кілька його різновидів. Вперше продемонстрував 9 вдосконалених кларнетів різного діапазону 1841-го на промисловій виставці у Брюсселі.

Також на виставці можна було почути й перший прообраз саксофона, в якому винахідник до бас-кларнета приєднав конічну трубку та клапанним механізмом гобоя. Це інструмент і вважається першим саксофоном.

Інструменти мали неабиякий успіх на виставці. Адольф Сакс мав отримати золоту медаль. Але журі виставки відкликало своє рішення. Пояснили це тим, що вважають Сакса занадто молодим для такої високої нагороди. Музиканту присудили срібну медаль. Розгніваний Сакс відмовився від нагороди. Сказавши, що занадто "старий" для неї.

Адольф Сакс походив з франкомовного регіону Бельгії. Вирішив переїхати до Парижу. У столиці Франції він позичив гроші у знайомого музиканта. Придбав приміщення, в якому відкрив фабрику з виробництва духових інструментів. Одного разу, експериментуючи, він випадково з'єднав мундштук від басового кларнета з мідним духовим інструментом басового регістру офіклеіду. Перевтілившись в оригінальну форму інструмент отримав назву - саксофон, тобто "звучання, яке добув Сакс".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що ви відчули, побачивши цю повію? - перша рецензія на оперу "Кармен"

Незабаром в авторитетній газеті Journal des Debats вийшла стаття композитора Гектора Берліоза, в якій він захоплено відзивався про саксофон.

"Основна перевага нового інструмента, - писав Берліоз, в різноманітній палітрі його акценту, часом спокійного, а часом серйозного, пристрасного чи мрійливо-меланхолійного... Не існує іншого відомого мені інструмента, який би володів таким дивним резонансом, що живе на межі тиші".

3 лютого 1844 року в Парижі відбулася велика прем'єра – авторський концерт Берліоза, в рамках якого на саксофоні грав сам винахідник інструмента.

Сакса буквально засипали пропозиціями від багатьох європейських держав про виробництво саксофонів для їх військових оркестрів. Він став частим гостем в модних салонах та на приватних концертах.

Заздрісники заперечували ексклюзивність винайдених інструментів. Саксу доводилося не раз скасовувати свої патенти, програвати суди. Його тричі оголошували банкрутом.

 

Навіть після смерті винахідника, 1894 року, переслідування саксофона не закінчились. На рубежі XIX -XX століть він був спочатку взагалі заборонений для використання в музиці.

Потім саксофону довелося пережити нападки з боку нацистів, а його слухачів звинувачували в тому, що вони "не здатні розрізнити добро від зла".

×