"Показуємо молоді, що тоді було не класно й не прикольно": в прокат виходить кримінальна драма "Носоріг" Олега Сенцова про буремні 90-ті

17

17 лютого в український прокат виходить друга повнометражна картина режисера Олега Сенцова "Носоріг". За жанром фільм – кримінальна драма. Розповідає про життя молодих бандитів в Україні 1990-х. Перший варіант сценарію Олег Сенцов написав 2012-го, ще до того, як його незаконно арештували і ув'язнили в РФ. За 10 років сюжет і повороти сценарію не змінились. У картині – присутні сцени насильства, сексу і лайка.

"Носоріг" уже отримав ряд нагород на міжнародних фестивалях. Днями стало відомо, що права на показ картини придбав стрімінговий сервіс Netflix. Фільм став популярним і обговорюваним до виходу. Його згадували як завдяки постаті самого режисера-сценариста Сенцова, нагородам і відзнакам, так і через асоціації з російським фільмом "Брат" та серіалом "Бригада". Картини також зображають життя криміналітету у 1990-ті. Проте творці стрічки запевняли, що "Носоріг" - зовсім інша історія.

Gazeta.ua побувала на прес-показі картини і готова відповісти на запитання, чи дійсно "Носоріг" – це не "Бригада", чим цікавий фільм та кому він сподобається.

Преспоказ картини "Носоріг" пройшов у столичному кінотеатрі "Жовтень".

Фото: Тарас Подолян

Дія відбувається на початку 1990-х. У центрі історії – хлопець на прізвисько Носоріг, який долучається до кримінального світу. У погану історію Носоріг потрапляє за "схемою", яка була розповсюджена у "буремні роки": "Ти нам винен грошей, шукай де хочеш, працює лічильник".

Далі його життя вже летить-котиться у популярній тоді "тачці" BMW. Проте, після трагічних особистих подій, герой розуміє, що котиться воно чомусь не туди. За сюжетом, про все це Носоріг згадує в розмові з загадковим пасажиром у власному авто. Який виступає чи то совістю героя, чи то втілює режисера, який намагається краще зрозуміти свого персонажа.

Фільм створив під враженням від розмови зі знайомим

Картина починається кадрами з дитячих років Носорога. Дитинство майбутнього бандита нічим не відрізняється від ранніх років будь-кого з нас. Він так само кличе до ліжка маму, плаче, коли помирає родич. Носоріг навіть умовно православний - на поминках рідних чемно тримає запалену свічку, а протягом усієї картини періодично намагається "прийти до Бога". Сценарні повороти сюжету Олег Сенцов списав з реальної людини – свого знайомого.

"Я ніколи не хотів знімати кіно саме про 90-ті роки. У будь-якій історії для мене важлива людина. Сценарій написав під враженням розмови зі знайомим, якого потім назвав "Носорогом". Знав його з одного боку – у 1990-ті він був у тому бандитському русі. Але потім відкрився для мене по-іншому. Та розмова вразила, вирішив, чого б не зняти про нього кіно. Про людину, на яку можна подивитись з різних боків.

Вона усвідомлює, що з нею сталось, або не усвідомлює...кається. Цікаво було, чи зможемо її зрозуміти ми з вами. І пробачити. Це була головна тема фільму. Зображав саме такі ситуації, щоб Носоріг став об'ємним, правдоподібним. Фрази, які говорить герой у автівці своєму загадковому пасажиру - частково брались від прототипа. Показали людину, яка періодично впадає в пафос.

З одного боку видно внутрішні переживання Носорога, з іншого – людина завжди хоче себе показати краще, ніж вона є. От у фіналі картини так і виходить, оскільки там він, по суті, спілкується сам з собою. Сам від себе ти не можеш утекти", - розповідає Сенцов.

Актора шукали серед колишніх в'язнів, спортсменів і військових

На головну роль – бандита на прізвисько Носоріг Олег Сенцов запросив непрофесійного актора Сергія Філімонова. Він - доброволець батальйону "Азов", лідер руху "Гонор". Підозрюваний у справі про погроми перед Офісом президента торік 20 березня - вийшли на підтримку ексглави одеського "Правого сектору" Сергія Стерненка. У вересні 2021 року Філімонов отримав премію як кращий актор на 15-му Міжнародному фестивалі артхаусного кіно в Батумі, Грузія.

"Герой отримав прізвисько, бо схожий на носорога. Тварина ця товстошкура, несеться вперед, нікого не боїться. А при його швидкості та силі - це вже проблема оточуючих. Герой теж несеться, всіх зносить і не думає про це. Це більше його внутрішній стан. Щоби втілити свого Носорога – шукав специфічну людину. Знав, що такого актора у нас нема. Треба його знайти десь серед непрофесіоналів.

Шукали серед футбольних фанатів, військових, в'язнів або спортсменів. Хто пережив специфічні умови, мав негативний досвід. Багато хто з них тримав зброю, або бачив убивства на вулицях. Шукав тих, хто "бачив смерть". Це одразу видно в обличчі. Філімонов не був фаворитом у кастингу, але він працював наполегливо, показав, що дуже швидко прогресує як актор. Набрав вагу, яку треба було для ролі – і в фінальному кастингу переміг. Я задоволений його роботою, без Сергія цей фільм був би іншим", - наголосив Сенцов.

Буремні 90-ті періодично повертаються

У картині правдоподібно передали епоху, життя молодих чоловіків, які потрапили у кримінальну сферу у 1990-х. Попри відсутність у кадрі засилля малинових піджаків (хоча товсті ланцюжки на шиї присутні. - Gazeta.ua), "кортежів із бумерів" і стереотипної атрибутики – глядач цілковито переноситься у 1990-ті. За попередніми відгуками, атмосферу оцінили й ті, хто застав епоху "під ким ходиш?", так і ті, хто знає про неї з розповідей старших.

"Коли вибудував у сценарії певний кримінальний сюжет – було завдання показати більш широко 90-ті, і те, як вони "починаються з 80-х". Як ми заходимо в цей час, як з нього виходимо, як він на нас впливає зараз. Зняти просто кримінальну драму було б не цікаво – мене цікавила драма людини. І влив часу на суспільство. 1990-ті сильно вплинули на нас. Досі багато хто живе по поняттям, а не за законом. Це дійсно наша проблема як держави загалом. У мене було завдання показати все реалістично – сцени насилля, сексу, і картини життя людей. Мої герої - вони не хороші хлопці.

Бо коли ти вже заходиш у цей "дорослий" світ (герой картини в монолозі говорить про те, що в дитинстві людина дивиться на світ по-іншому, а всі дорослі "ламаються під умови дорослого світу" - Gazeta.ua) – то вже маєш робити певні речі, і ти змінюєшся. Коли ми показали епоху чесно – у глядачів виник ефект певної деромантизації часу й насильства, яке було йому притаманним.

Починається все весело, прикольно, бігаємо там, все класно - а потім ти вже виходиш у розуміння, що романтики тут немає. Це перш за все соціальний посил для молодшого покоління. Багато тих, хто не застав 1990-ті, живе з думкою, що тоді було класно й прикольно. Я їм показую, як це було і вони вже самі роблять висновки", - наголосив Сенцов.

 

Знав, що поруч живуть бандити, як зараз знаю, що знайомі - айтішники

Олег Сенцов допомагав художникам по костюмах відтворювати атрибутику 1990-х в кадрі. Також він підібрав музичне оформлення, яке відносить до буремних років. На тлі поїздок хлопців "на справу" за кадром звучать пісні "трендового" у 1990-х шансон'є Михайла Круга, а на дискотеці – "А тепер усе інакше" гурту Аква-Віта і "Дым сигарет с ментолом" гурту Ненсі. Також у кадрі є впізнавані замальовки - наприклад, примірка одягу на картонці посеред торгівельних рядів.

"Ніколи не займався бандитизмом, у мене інше виховання. Працював на ринку, тому знаю, як цей бізнес виглядає. То був час, коли ти вийшов з дому - і вже ризикуєш. А друзі були різні. У 90-ті роки бути бандитом не вважалося якимось зазорним. Вони не були маргіналами, не вважались злочинцями. У 1990-ті все контролювали. Це була нова влада. Це були просто люди поруч з тобою, як зараз айтішники.

У нас в Криму були перестрілки, постійно вбивали один одного, чіпляли людей, які не пов'язані. Тому дійсно було страшно йти по вулицях і бачити стрілянину, підриви. Це були серйозні війни.

Коли вчився в інституті, бачив, як на сусідню вулицю приїхали "рєбята" майже так, як в "Носорозі". Машина стала на світлофорі - а водія і боса одного з кланів застрелили. Тому ці сцени я знімав так, як я це чув і бачив. Перед кількома показами першими питаннями ставили: хто консультував режисера. "Занадто багато знаєш, як воно там все було"... Ну... знаю", - розповів Сенцов.

Криміналітет говорить українською, а дуже погані бандюки – російською?

Майже всі герої Сенцова у картині говорять українською, також суржиком. Російською спілкуються поліцейські, кримінальні авторитети та коханка головного героя. Стосовно регіону, у якому відбувається дія картини - режисер зазначив, що воліє не називати точку на мапі - адже така ситуація була по всій Україні.

"Я не прив'язую фільми до Криму чи будь-якого іншого регіону. Завжди уникаю прив'язки до міста. Роблю асоціацію з епохою. Це українське місто, промислове. І все. Більше інформації Вам не треба, щоб зрозуміти цю історію. Я хочу знімати українською – бо це просування мови, наша культурна зброя, у тому числі й проти агресії нашого сусіда. Проблема в тому, що кримінальний світ не розмовляє українською. Він говорив і досі говорить російською. Там є таке поняття – спілкуватись так, як всі розуміють.

Тому російська мова криміналу – це правда. Навіть у західних областях. Але я цього не хотів і змінив навмисно. Але деякі словечки "фені" (тюремний сленг - Gazeta.ua) дуже важко було перекласти. Відсоток російської не перевищує десяту частину, як має бути в українській картині. Німецька мова є, я її не перекладав. Були кілька акторів з Кривого Рогу, і вони української не знають, тому лишили російською", - розповів режисер.

За кордоном не розуміють, хто такий Чумак і до чого тут банки з водою

У картині присутні відсилки до 1990-х, які можуть зрозуміти лише глядач з пострадянських територій. За словами авторів картини, за кордоном "Носоріг" не втрачає свого основного меседжу. Також, в інших країнах фільм Сенцова не порівнюють з російськими картинами про кримінальні 1990-ті.

 

"Для когось це кіно занадто брудне, брутальне, а хтось навпаки скаже, що воно про наше життя. Для мене було важливо, як саме українці на це подивляться. Європейці багатьох моментів не розуміють. Наприклад, радянські пісні. В одній зі сцен герої йдуть зі зброєю під пісню "Если с другом вышел в путь" (пісня з радянського кінофільму "Пригоди Електроніка" - Gazeta.ua).

Це такий контрапункт, що ці "хлопчики" були "октябрятами", піонерами – іх Совєти виховували. А потім "совок" рухнув – а вони стали бандитами. Це показує з одного боку людську сутність, а з іншого - природу Радянського Союзу, який творив свою історію на обмані. Коли він завалився – це перестало працювати.

Те саме про Алана Чумака, його банки (псевдо-цілитель у 1990-ті, який в прямому ефірі на ТБ "заряджав" воду для лікування різних хвороб - Gazeta.ua). У Європі не розуміють, що це означає. А люди це пили. Думали, лікуються. Тут цей меседж зчитується, а за кордоном - ні. Але загалом іноземці розуміють це кіно. Запитання ставлять ті ж самі. Нема там якогось іншого світу.

Один хлопець сказав, що найкраще кіно за його життя, а жінка в Польщі казала: "Навіщо ви це зняли, навіщо я його подивилась". Дуже широка палітра відгуків. І це класно, бо фільм не залишає байдужим. Для мене кращі компліменти – що це не "Брат", і не "Бригада". Дехто з цими картинами порівнював, бо ще не бачили "Носорога".

Найбільш вражає, що "Носоріг" подобається молодим жінкам - і для мене це якось страшно, знаєте. Оскільки цей фільм задумувався як "чоловіче" кіно. Жодного сексизму - просто я знав, що знімаю "жорстку" стрічку для чоловіків. А коли бачу відгуки від жінок - дивуюсь. Хтось жив у той час - то більш-менш пригадує. А молоді дівчата, коли дивляться, теж пишуть: нам цікаво", - розповів Сенцов.

Хотів, щоб героя пожаліли?

На запитання журналіста, чи змінив Олег Сенцов ставлення до героя, за час свого ув'язнення, режисер відповів, що ні:

"Те, що виніс з в'язниці – окрім специфічних "словечок" для своїх героїв - це розуміння, що люди не вважають себе винними. Знав багато людей, які вбили двох-трьох ні в чому не винних. І вони не каялись, шукали собі виправдання.

Я навмисно робив Носорога негативним, трохи тупеньким. Але все одно для мене було важливо, щоб попри все це – за нього переживав хтось. Викликати емпатію. Вийшло як вийшло – і когось це підключає. Однозначно Носоріг жертва 90-х, у нього майже не було вибору. Це складні почуття. Герой нічого хорошого не робить. Але все одно хочеться, щоб в кінці його пожаліли", - каже Сенцов.

Жорстоке кіно, яке порівнюють з класикою кінематографу і "Бригадою"?

Продюсер картини Денис Іванов спростував інформацію, що під час показу картини Сенцова у Венеції з зали масово виходили глядачі. Такі коментарі поширювались у мережі.

"У Венеції бачили і більш жорстокі фільми. Тут насилля не більше, аніж у голлівудській картині, просто воно не естетизоване. Тому здається таким жорстоким. На сцену з цвяхами і я не можу спокійно дивитись (сцена з фільму, де один із героїв зазнає тортур - Gazeta.ua).

Насправді в нас ніколи ще не були екранізовані 1990-ті як історична епоха. Знімались фільми у 90-ті, знімали досить добрі деякі, але вони не знайшли широкого глядача. В українському кіно ще не було кримінальної драми за часів незалежності, яка показала б: от з низів піднімається кримінальний авторитет, і що з ним потім трапляється.

Цей фільм заходить на територію, на якій ще ніхто не був. Вважається, що 90-ті були буквально "позавчора". Насправді, коли знімали, зрозуміли, що там є цілий світ, який, як Атлантида, вже йде під воду. Не могли знайти весь матеріальний світ, з чого складались "буремні". Це вже був певний виклик.

Найбільшою проблемою був пошук автівок. Тому що в 90-ті вони вони були новими, а зараз вони вже всі старі, або підрихтовані сучасними елементами, які не відповідають тому часу. Довелося їх "ремонтувати" заново, шукати старі деталі, щось підфарбовувати, щось міняти. Для команди художників це стало справжнім квестом", - розповів Іванов.

 

Чому не "Брат" і не "Бригада"

Бюджет картини склав 1,6 млн євро. Це продукція України, Польщі і Німеччини. Права на показ картини "Носоріг" придбав стрімінговий сервіс Netflix. Покажуть наприкінці весни 2022 року.

"Це свідчить, що фільм не лише в локальному контексті, це не тільки наша історія. Кримінальна драма, яка вже має певний світовий масштаб. На неї звернули увагу й бачать певний потенціал. Наші люди ще не бачили якісних українських фільмів. В Італії "Носоріг" критики порівнюють з фільмами Мартіна Скорсезе, який знімав кримінальні драми.

Ми знаходимось трішки в іншому інформаційному полі. Тому наш глядач заздалегідь порівняв "Носоріг" з "Бригадою". Люди не бачили української кримінальної драми про 1990-ті і вони порівнюють з тим, що знають.

Але з іншого боку, якщо вони прийдуть у кінотеатри, то чітко зрозуміють, що це не "Бригада", не "Брат". Це щось оригінальне і воно має право на життя, залишаючись в певному жанрі при тому. Цей фільм, на відміну від іноземних картин, не такий повільний. Це кіно до глядача ставиться з певною повагою.

Два роки тому ми випускали "Мої думки тихі" (фільм Антоніо Лукіча - трагікомедія - Gazeta.ua) - і ніхто не вірив в той фільм на момент його запуску. Всі казали – "це не така комедія", щось пороблено цій комедії. Так, але потім вона спрацювала. От зараз у нас у прокаті фільм "Стоп-Земля" (картина Катерина Горностай про підлітків, в кадрі - непрофесійні актори - Gazeta.ua). Перша українська драма про дорослішання. Це ж саме. Було багато упередження від наших партнерів, що фільм взагалі матиме якихось глядачів. Не те, що стане успішним. Але на даний момент його боксофіс наблизився до 4 млн грн. Думаю, що те ж саме буде з "Носорогом"", - розповів продюсер.

×