Письменниця розповіла, якою є сучасна українська дитяча література

Дитячою книгою року назвали роман "Сапієнси" письменника Володимира Арєнєва. Вийшов у харківському видавництві "Ранок".

Церемонія нагородження премії "Книга року BBC-2019" відбулась у столичному Мистецькому Арсеналі.

2178 рік, Київ. Школяр Михайло Неборак знайомиться з новачком на ім'я Олександр Ненарок. Разом проходять відбір до підліткової школи юних зореплавців. Хочуть потрапити на Марс, аби побачити руїни зниклої цивілізації. Опиняються на зорельоті "Стріляний горобець". Виявляється, що він колись належав інопланетянам, які прагнули захопити Землю. Хлопці мають з'ясувати, які таємниці приховує корабель, за сюжетом.

‒ У цій номінації ще не було такої наукової фантастики з екшеном і динамічним сюжетом, - каже письменниця, член журі Світлана Пиркало. - Усе кіношне, що дуже важливо для дитячих творів. Пошуки себе та всякі філософські роздуми теж можуть бути. Але ми намагаємося уникати надто дидактичної літератури.

Коли дивишся голлівудські фільми на такі теми, то вони іноді повторюють один і той самий меседж. Якщо ти достатньо сміливий або патріотичний, то в тебе все вийде. В Арєнєва таких дурниць немає. Коли на тебе нападає інопланетянин, а ти не знаєш, як користуватися скафандром - то тут тобі смерть. Коли персонажі книжки борються за власне виживання й порятунок планети, то згадують якісь уроки. Твір показує цінність навчання і знань, а не лише особистих якостей.

Чи є щось, що об'єднує цьогорічних номінантів?

‒ Не можу сказати, що є якась тенденція. Але, можливо, її відсутність - теж показник. Усі на високому рівні. Це така нормальна література із сюжетами для дітей. Без політичних підтекстів. Пам'ятаю, в 2012-2013 роках були одні антиутопії про диктатури й боротьбу з узурпаторами. Період Януковича гнітив усіх авторів. Зараз видно, що пишуть про те, що їм цікаво. Немає спільної теми. Це говорить про те, що була якась здорова атмосфера, в якій це все писалося.

Чи потрібен і чи може бути український "Гаррі Поттер"?

‒ Український "Гаррі Поттер" за якістю абсолютно може бути. Наприклад, підліткове фентезі про школу для юних богів "Академія Аматерасу" Наталії Матолінець. Але ж треба враховувати, що таке англомовний ринок у світі і що - україномовний в Україні. Різниця в розмірах робить появу нашого "Гаррі Поттера" як феномена практично нереальною.

Але ви уявіть собі книжковий ринок Словенії або Естонії. І зрозумієте, що насправді в Україні книжки цілком себе комерційно окупають. Бо є ринки, де тільки держава має підтримувати видавничу справу. Ми випереджаємо багато країн. Про це не завжди думають українські коментатори. Одразу порівнюють із Росією чи англомовним ринком. Чи є у нас який-небудь Пелевін чи Ролінґ.

Я була у Словенії на літературному фестивалі. Усі там нарікали: "О, ви з України, вам так пощастило - у вас такий великий ринок". У нас уже дуже давно можна видати книжку накладом 2-5 тисяч примірник, продати, і вона окупається. Те, що приватні видавництва існують на комерційній основі, вже свідчить про те, що книжки у нас читають.

Тобто є достатньо якісних текстів. Але наступне питання - щоб вони доходили до читача.

‒ Як говорять нам автори дитячої прози, існування цієї номінації на "Книзі року BBC" сильно підтримує ринок. Премія дає поштовх цьому сегменту літератури. Бо критичні видання обходять її увагою. А так видавці розуміють, що хтось ці твори читає, обговорює, вони звучать.

Що бракує, так це гарних редакторів і коректорів. Жодне видавництво не видає книжок повністю без помилок. Це мене страшенно дратує. Особливо це важливо в дитячих. Коли бачу неграмотно написаний твір, я його відкладаю. Не можу рекомендувати нікому. Ще дорослий – я розумію. Але коли дитина вчиться читати і правильній граматиці, то все має бути на належному рівні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українською видали найсвіжіший роман цьогорічної нобелівської лауреатки

×