Перехід української мови на латинку - це цивілізаційний вибір - Олександр Фразе-Фразенко

 

Українська мова має перейти на латинку, щоб зробити цивілізаційний вибір між Азією і Заходом на користь Заходу - переконаний кінорежисер і музикант Олександр Фразе-Фразенко.

"Дивіться, Казахстан зараз переходить на латинку. Нурсултан Назарбаєв оголосив десятилітній перехід на латинку. От нащо Казахстану це? А справа в тому, що Казахстан – багата держава. Вони мають нафту і нормально розвинену культуру. Тож у них є змога йти в ногу зі світом. Тому вони роблять цивілізаційний вибір – з ким вони: з Азією чи із Заходом. Усе просто".

"Хоча в наших реаліях це поки що здається непростим, однак такий крок має змінити наше мислення", - каже він.

"Ми б перестали думати, що росіяни – наші брати. Тому то вони нам кирилицю і привили, щоб ми думали, що ми частина їхнього світу. Кирилиця – це повністю штучно розроблений всесвіт. Це було пару сотень років тому, не так давно. А так ми писали латинкою. Свій "Вічний революціонер" Іван Франко писав латинкою. І він, до речі, був не ФранкО, а ФрАнко. Але совки хотіли його загнати в етнографію, і змінили на ФранкО. Це прізвище латинського походження, а не кириличне. Франко – це система координат Європи. І Нагуєвичі – це не забите село, а нормальне галицьке містечко. Так само, як Турка, де Франц Йосиф любив відпочивати і грати в теніс. Чи Самбір, у якому 2 органних зали, бо одного замало було. А нам через штучний фольклор і гумор специфічний імперський навалювали, що ці всі речі – це периферія і примітивщина.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нема сенсу змагатися з Росією у кінопропаганді - Олександр Фразе-Фразенко

Радянські анекдоти – усі про нацменшини: про хохлів, про тупих чурок, про грузинів. Тобто висміювалася будь-яка інакшість від "советского чєловєка". Не було анекдотів про радянську людину. Переважно хто смішний в анекдотах? Грузин, казах, хохол, естонець. Уся різноманітність просто вбивалася і висміювалася".

×