14 січня 1900 року в Римі, у Театро Костанцо, відбулася прем'єра опери "Тоска" італійського композитора Джакомо Пуччині. Відвідали королева Маргарита, президент італійської Ради міністрів Луїджі Пелле, міністр культури Баччеллі. Прийняли без захвату. Опері дорікали за неоригінальність мелодичних ідей, які повторюють попередні досягнення Пуччіні.
Особливої критиці піддали сцену тортур. Опера належить до традиції Verismo. Полягає в реалістичному зображенні багатьох аспектів реального життя, включно з насильством.
"Для опери "Тоска" мені не потрібні надмірні пропорції та вишукані видовища. Вона не потребує звичної великої кількості музики", - казав Джакомо Пуччині.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Способи побомжувати знайдемо. Але для чого тоді податки?
Головну роль виконувала примадонна Ла Скала Гаріклея Дарклі. Наполягла, щоб Пуччині доповнив 2-й акт опери знаменитою сьогодні арією Visi d'arte. Також дозволив Дарклі, блондинці, не одягати перуку, хоч за сюжетом героїня - брюнетка.
У музиці до "Тоски" Пуччині використовував примітки для певних персонажів та опис емоцій. Сучасники вважали, що зробив це під впливом стилю Ріхарда Ваґнера.
17 лютого 1904 року в Міланському театрі Ла-Скала провалом завершилась прем'єра опери Джакомо Пуччині "Мадам Баттерфляй". Свист публіки супроводжував виставу.
Здобула тріумфальний успіх зі зміною виконавиці головної ролі на українську співачку Соломію Крушельницьку. Партію Чіо-Чіо-Сан Соломія виконала понад 100 разів. Критики стверджували, що саме українка є найкращою виконавицею ролі знаменитої гейші. Знайомі композитора Пуччині казали: на єдиному портреті в робочому кабінеті Пуччині була зображена Соломія.
Коментарі