Назвали найкращого художника країни

13

Фото: Андрій Некрасов

У Вінниці відзначили переможців ІІ Міжнародного мистецького пленеру "Найкращий художник 2018".

"Прийшла на міст, який ремонтують. Благала прораба, щоб пустив. Чоловік відмовлявся, бо це порушувато техніку безпеки. Потім здався. Навколо будівельники, а я з фарбами та полотнами творю красу", - розповідає Олеся Рибченко про свою картину "Спека". Її намалювала у Вінниці.

20 митців протягом 5 днів писали міські краєвиди. Після цього конкурсне журі обирало серед них найкращого художника.

 

"За тиждень написав 8 картин. Але найбільше запам'ятав першу. В центрі Вінниці є водонапірна вежа. Мені розповіли, що її використовували як оглядову. Під час Другої світової війни виконувала функції спостережного пункту за містом і околицями. Риси середньовічних веж їй надають вузькі вікна-бійниці, мінімальні прикраси та міць цегляних стін. Я на день спізнився, ще нічого не встиг побачити. Але навіть за цих умов не зміг пройти повз", - каже художник з Киргистану Жанибек Суйунбеков. Став переможцем в міжнародному конкурсі.

Жанибек — мусульманин. Поки писав картини в Україні, тримав піст Рамадан. Останнім став день церемонії нагородження.

"Голодування і мистецтво — речі зовсім різні. Релігія — мій обов'язок. Мистецтво — поклик. Їх треба розмежовувати. Та коли приїхав, попередив, що їсти не буду. Всі наче нормально відреагували, а потім забували. Приходили й пропонували солодощі, напої. Ситуація хоч і кумедна, та я відчував підтримку", - каже художник.

 

Найкращим художником в національному конкурсі журі визнало харків'янина Валерія Шматька.

"Професійного живопису завжди було мало. Тому й надалі воно лишатиметься мистецтвом для обраних. Так само, як балет чи опера. Якось у нас був пленер у Франції. Один настирливий місцевий підійшов і почав цікавитись нашими етюдами. Судячи з його реакцій, щось чоловікові дуже хотілось. Виявилося, що це мистецтвознавець. Почав розпитувати, хто ми і звідки. Врешті сказав, що такий живопис прийшов в Україну з Франції. Вони це вміли сто років тому, але зараз забули. Тепер доведеться вчитися у нас. В Україні багато шкіл художників. Основні три — харківська, київська та львівська школи живопису. Львівські майстри більш декоративні. У них велика традиція в прикладному мистецтві, в кераміці та батіку. Тому вони стараються це все перенести в живопис. Харківська школа більш академічна, впевнена в роботі з формою і композицією. Київська — універсальна", - каже Валерій Шматько.

 

В конкурсі взяли участь митці з Грузії, Китаю, Киргизстану, Таджикистану, Узбекистану, Вірменії та України.

"Художниця Чи Шаотін володіє традиційним китайським живописом. Вона вписала елементи пленера в свій звичний стиль. Кожну картину насичувала рослинними, квітковими мотивами і включала деталі з вінницького пейзажу. Вірменський живопис яскравий, з елементами великої декоративності. Трохи схожий на карпатський, є співпадіння кольорових площин. У нас є найдорожчий художник країни — Анатолій Криволап. Він просто ставить поряд два відвертих, чистих кольори. Їх в житті ніхто не вважав би гармонічними. А на його полотнах це виглядає доцільно і виходить дійсно український пейзаж. В цьому щось є від язичництва — вогонь, синє небо, вода, зелень. Наші пращури взагалі бачили світ більш яскраво. Ми ж більш у сірих кольорах", - каже директор Національного музею "Київська картинна галерея" Юрій Вакуленко.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Досягти мрії: художник створює сюрреалістичні краєвиди із стокових зображень

Окремо вручили незалежну премію імені українського художника, одесита - Валерія Гегамяна. Її отримав Антон Ковач із Закарпаття.

"Учасників оцінювали за трьома критеріями — професіоналізм, розуміння теми пленеру і оригінальність. Вирішальним став останній фактор, бо в двох інших всі були нарівні. Багато художників в свої роботи спеціально вписували впізнаваний елемент Вінниці. Та це не хід. Коли людина не розуміє оригінальність ідеї, то починає діяти традиційно. Це знижає рівень ризику, але виглядає не щиро. Художник має помітити те, що звичайний житель міста, сто разів проходячи повз, так і не побачив — лінія архітектури якоїсь будівлі, випадковий промінь, що впав. Треба ловити момент і показати оригінальність", - каже Вакуленко.

 

Всi зiбрaнi кoшти з прoдaжу квиткiв тa iнших зaхoдiв в рaмкaх прoeкту будe спрямoвaнo нa пiдтримку Нaцioнaльнoї дитячoї спeцiaлiзoвaнoї лiкaрнi "Oхмaтдит".

"Був на пленерах в США, Китаї, Франції. Подивився, як люди роблять, захотів зробити краще. Альтернативи зараз нема. Єдиний конкурс у цьому напрямку — "Срібний мольберт". Але він не має відношення до міжнародного рівня, і не має дорослих учасників. Якщо мета не заробітчанство, а популяризація мистецтва, то кожний конкурс вартий уваги. Мистецтво розвивається дуже активно. Ще вчора була популярна абстракція, а сьогодні падає в усіх рейтингах. Картини, що коштували півмільйона, зараз за сто тисяч продають. Відновлюється повага до ідеалістичного мистецтва. Особливо видно по американських і австралійських художниках. Для досягнення їх рівня нам потрібні пленери", - каже ініціатор конкурсу, художник Володимир Козюк.

Усi нaписaнi рoбoти пoтрaплять дo кaтaлoгу. Крaщi кaртини прeзeнтують нa вистaвцi. Одну з нaписaних рoбiт кoжний aвтoр зaлишить у Вiнницi для фoрмувaння eкспoзицiї мaйбутньoгo музeю iстoрiї мiстa. Пo три рoбoти нa вибiр худoжники зaлишaть у влaсних кoлeкцiях.

×