понеділок, 23 липня 2012 19:33

На Заході Ступку боялися через його геніальність - кінокритик

На Заході Ступку боялися через його геніальність - кінокритик
Кадр з фільму "Серце на долоні", за який Богдан Ступка отримав приз ІІІ Римського кінофестивалю як кращий актор. Фото: filmfest.ru

Творча спадщина Богдана Ступки є дуже багатогранною, тому в ній неможливо виділити окремі моменти, розповіла у коментарі Gazeta.ua знаний кінокритик Лариса Брюховецька.

"Творчість Богдана Ступки настільки величезна і багатогранна, що визначати що у нього було найбільшим досягненням не можна. Не варто цього робити, тому що потрібно в комплексі розглядати його творчість. Звичайно, як театральний і кіноактор він постав в Україні. Фільм "Білий птах з чорною ознакою" в 1971 році здобув золоту медаль на Московському кінофестивалі і тоді Богдан Ступка став кінозіркою у своїй дебютній ролі. Тому його благословіння — це Юрій Іллєнко, який його запросив, який його зняв, і який через стільки десятків літ знову зняв його у "Молитві за гетьмана Мазепу" - фільмі недооціненому і не до кінця зрозумілому навіть фахівцями. Зіграти у такому специфічному жанрі так, як зіграв Богдан Ступка, дано не кожному актору. Тому що він настільки багатоплановий. Він може грати і королів, і дядю Ваню, який є абсолютною психологічною протилежністю тому, чим є король Річард ІІІ, якого він грав на сцені".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Талант - не гроші, не ковбаса, не шинка. Не вирахуєш, скільки відсотків його є" - щоденник Богдана Ступки

В Україні часів незалежності Ступка не міг реалізувати себе на повну, вважає Брюховецька, хоча і зажди подавав себе як український актор.

"Затребуваний Богдан Ступка в останні десятиліття був в Росії і Польщі, тому що в Україні після "Молитви за гетьмана..." не було де йому зніматися, хоча він хотів і знімався, де міг, - додає кінокритик. - Я бачила його у фільмі Вілена Новака (Одеська кіностудія) — водевілі за Чеховим. Тобто він відгукувався на всі пропозиції українського кіно, але воно не могло йому дати тих пропозицій, які давало російське. Звичайно, завдяки тому, що він був надзвичайно цікавим у фільмі Єжи Гофмана, його не могли не помітити поляки. Фільм суперпопулярний не лише у Польщі — його купили у багато країн світу. Є і фільми російські. Павла Чухрая "Водій для Віри" - дуже сильна роль. І особливо у Дмитра Мєсхієва в "Своїх" - це роль, яка показала найвищий акторський клас. В Росії далеко не кожен актор може досягти такого рівня. Тоді у Богдана Сильвестровича вже була Державна премія СРСР. І після фільмів "Водій для віри" та "Свої" на нього посипалися, як із рогу достатку, російські премії - "Тріумф", "Ніка", "Білий орел". І всі хотіли знімати Ступку, тому що він такий актор, який міг задовольнити потреби будь-якого режисера. Його акторські можливості невичерпні. Він завжди грав переконливо. Але, безперечно, запам'ятовуються його ролі сильних особистостей. Очевидно, це було в ньому як в людині".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Похоронами Ступки займеться урядова комісія на чолі з Кулиняком

Тріумфом Богдана Ступки на західних фестивалях стала нагорода Римського кінофестивалю 2008 року за україно-польський фільм "Серце на долоні". На питання чому геніальний актор був не такий відомий і шанований на Заході Лариса Брюховецька знаходить просту, на перший погляд, відповідь:

"Всі хочуть слави, знаменитості і призів. Вони не зацікавлені в конкурентах. Я ось дивлюся на Одеський кінофестиваль. Вибачте, але чим вони пишаються? Якого третьорядного американського актора привезуть і не знають, як коло нього танцювати. Він у жодне порівняння не йде з нашим Богданом Ступкою, а його возвеличують. Тут не те, що відсутність патріотичного обов'язку, а немає елементарних знань професії актора. Проте я не хочу сказати, що Богдана Ступку недооцінювали в Україні. Його цінували, присвоїли звання "Герой України". Однак, через таку метушню, кіно в Україні виходить із загальносвітового поля і перетворюється в якусь масову потребу людей з низькими запитами. Виховали такого глядача! У нас немає жодного кінотеатру, де показували б класичні фільми. Візьміть будь-яку європейську столицю, там є кінотеатри класичного кіно, там є музеї кіно. В Україні цього немає. Якщо в західних університетах викладають мистецтво, то в Україні, окрім "Києво-Могилянської академії", такого предмету немає у вишах. А не маючи такого простору, глядач не буде знати цінностей. А якщо говорити, що Ступка на Заході недооцінений, то потрібно мати на увазі, що нас там не чекають — там своя конкуренція. Вони себе хочуть вважати геніальними".

Зараз ви читаєте новину «На Заході Ступку боялися через його геніальність - кінокритик». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

10

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі