Ексклюзиви
Четвер, 21 січня 2021 14:30

Москалі з пісень Віктора Цоя зробили зброю

Москалі з пісень Віктора Цоя зробили зброю
Лідер російського гурту "Кино" Віктор Цой (ліворуч) влітку 1986-го знявся в дипломному фільмі українського режисера Сергія Лисенка "Кінець канікул". Його герой сидить в одній з київських кав'ярень з другом - зіграв Олексій Ковжун (посередині) і дружиною - втілила Світлана Ніколаєва. i.ytimg.com

У березні у київському Палаці спорту виступить російський гурт "Кино".

На сцені група з'явиться у класичному складі. В основі виступу – оцифрований з оригінальних багатоканальних записів голос лідера "Кино" Віктора Цоя.

Він загинув 1990-го. Шоу буде супроводжувати відеоряд з графіки, анімації, архівних зйомок.

- На жаль, супермегагрупа "Кино" зараз працює на російський імперіалізм. Москалі талановиті в одному - уміють з будь-чого зробити зброю. З дитячого сміху, поцілунку, пісні, - каже медіаексперт Олексій Ковжун.

Розмовляємо про посмертний концерт в Києві легенди російського року.

Коли українці зрозуміють, що росіяни нас невидимими нитками зшивають назад?

Музика грає важливу в цьому роль. Бо проходить безпосередньо до емоцій. Будь-яке раціо, критичне мислення, не допоможе у цьому випадку. Коли москалі в середині 1990-х розпочали проєкт "Старые песни о главном", усім подобалось. А я тоді ще казав, що це початок реставрації совка. Нам намагаються надіти на голову, що нібито "ну да, были перегибы, но колбаса по 2,20, все молодые красивые, девушки отзывчивые, небо синее". Російські опозиціонери теж про це пишуть, що з пісень радянського розливу по ТБ почався новий сталінізм.

Хтось сприймає "Старые песни о главном" як російський варіант голлівудських ностальгічних фільмів про випускні 1950-х.

Коли пісню радянської естради грає якийсь сучасний кумир, вона емоційно приміряє людей з минулим. Досвід життя в СРСР не переосмислюється критично, а на нього наноситься рожева фарба ностальгії. А ностальгія - це зло. Це річ, яка заважає рухатися далі, змінюватися. Нагадує тобі, що золотий вік насправді вже був, а майбутнє страшне і не визначене.

Молодші колеги не можуть зрозуміти, чому для 40-50 річних українців часто рідні "Воплі Відоплясова" чи "Брати Гадюкіни" не такі культові, як Цой.

Пояснюю, що ці гурти народ любив, але в масі своїй сприймав як " Курган і Агрегат" зараз. Тобто як щось просто прикольне, а для душі був російський рок.

Ми про це говорили з музикантами, загалом у культурологічному середовищі. Що центр прийняття рішень був не тут. "Океан Ельзи" та Вєрка Сердючка повернулися суперзірками з Москви. Коли у тебе придушена, витоптана, скалічена культурна еліта, то ти не маєш орієнтирів. Розбитий компас. Ти чекаєш, щоб хтось тобі сказав. Коли ВВ повернулися після пів річних гастролей у Франції, усі такі: "ну нифига себе". Дійсно вдала паралель з " Курган і Агрегат". Бо пісні Олега Скрипки суржиком так і сприймалися, як творчість селюків. Як прикол. А Цой співає про настоящее. Щоб українці так думали, пішло багато років роботи НКВД, а потім КГБ.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Обирають найкращі українські альбоми 2020-го

Антін Мухарський розповідав, що до 2013 року для нього кумиром був Володимир Висоцький. Але коли почув на Майдані з боку беркута "Идет охота на волков", то відрізало. Для скількох українців дійсно відрізало Цоя та Висоцького після початку війни?

Ну Висоцький, на мій погляд, це суто російський феномен. Водочная психоделия. У мене є один друг, який спеціально носить з собою жменю російського дріб'язку. І коли бачить, що вуличні музиканти співають Цоя, кидає їм рублі. Мені здається, що це вірний підхід. Вуличні музиканти - це відображення очікувань. Зіграв пісню - отримав копійчину.

Тому я розумію, що якщо погано кидатимуть за російський рок, то він почне, скажімо, ВВ співати. Або займеться чимось іншим, та не лізтиме у вуличні музиканти, якщо йому настільки дорогий "Мумий Тролль" якийсь. Було б цікаво провести дослідження, але навіть подивившись цифри YouТube кожного року, у мене залишки волосся ворушаться. Усе ж таки тримає нас оця рука мерця. І Цой тут - то таке. Чемпіон у нас по переглядах - Моргенштерн.

Повне інтерв`ю з Олексієм Ковжуном читайте у журналі "Країна" від 21 січня.

Зараз ви читаєте новину «Москалі з пісень Віктора Цоя зробили зброю». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 45
Голосування Який найкращий український роман 2020 року?
  • Софія Андрухович "Амадока"
  • Сергій Сергійович Saigon "Юпак"
  • Марія Матіос "Букова земля"
  • Ілларіон Павлюк "Я бачу, вас цікавить пітьма"
  • Олег Сенцов "Другу також варто придбати"
  • Андрій Курков, Юрій Винничук "Ключі Марії"
  • Марина Гримич "Юра"
  • Володимир Аренєв "Заклятий меч, або Голос крові"
  • Петро Яценко "Магнетизм"
Переглянути