Ми поклоняємося насильству — індійська письменниця

 

Головною зіркою 26-го Book Forum у Львові стала індійська письменниця та громадська активістка, лауреатка Букерівської премії Арундаті Рой. Презентувала український переклад свого другого роману "Міністерство граничного щастя" 2017 року. Вийшов у львівському "Видавництві Старого Лева".

Головна героїня твору - гіджра. Цим терміном у країнах Індійського субконтиненту окреслюють герма­фродитів, кастратів і трансгендерних осіб. У Пакистані, Індії та Бангладеш гіджри об'єднуються у спільноти, визнані третьою статтю. Героїня залишає сім'ю та селиться в комуні гіджр, а згодом - на кладовищі. Створює там імпровізований готель для знедолених, за сюжетом.

"Індія - це цілий континент, - розповідає Арундаті Рой. - Більш розмаїтий, ніж Європа. Багато релігій та етнічних груп. Понад 300 офіційних і 3000 неофіційних мов. Є міф, що Індія - це йога, Ганді, Боллівуд і філософія ненасильства. Насправді це повна дурня. Індія - жорстоке місце. Ми поклоняємося насильству - брутальному, прямолінійному. Тут дуже розшароване суспільство - кастова система з жорсткою ієрархією. Спосіб утримувати стан речей незмінним - перетворюючи міфологію на історію, та навпаки. Індія здобула незалежність від Великої Британії 1947-го. Відтоді не було жодного дня, коли б армія не воювала всередині своєї країни. Уся моя художня й публіцистична творчість - про те, як працює влада".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Найважливіше наприкінці": презентували новий роман Галини Вдовиченко

"Мій дебютний роман "Бог дрібниць" став популярним у всьому світі завдяки своїй впізнаваності. У центрі розповіді - сім'я з розбитим серцем. Після виходу книги мені запропонували підписати контракт на мільйонів доларів на наступний твір. Я відмовила. Такий роман неможливо написати в контракті. Це ризик, експеримент, дискомфорт.

"Міністерство граничного щастя" ставить під сумнів поняття родини, питання ідентичності.

Головну героїню Анджум в англійському світі назвали б трансгендером. Народилася мусульманським хлопчиком Афтабом, але стає жінкою. В Індії до таких, як вона, використовують термін гіджра. Вони посідають одне з найнижчих місць в ієрархії каст.

На занедбаному мусульманському кладовищі у Старому Делі Анджум створює гостьовий дім "Джаннат". У перекладі з урду - "Рай". Сюди приходять усі знедолені. Тут розмиваються межі між живими та мертвими, чоловікам та жінками, представниками різних націй, людьми і тваринами".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Письменництво було пов'язане з відчуттям сорому" - американська літераторка вперше відвідала Україну

"Якось мене спитали: "Це ви гостьовий дім "Джаннат"? Я відповіла рядком Боба Ділана: "Я дам тобі укриття від бурі". Для мене джерело щастя - це написання історій. Усвідомлення того, що можу створити місце, де комусь буде затишно. Я шукаю красу в розбитих, нещасних, злиденних місцях. У людях, повз яких ви проходите, навіть не знаючи їхню історію.

Іноді я прокидаюсь і мені бракує кисню. Бо не знаю, де знайти надію. Є вона чи ні, маємо продовжувати робити свою справу та мріяти. Або хоча б думати про прекрасний похорон і життя після нього.

Я спостерігаю те, що можна описати тільки як нацифікацію суспільства. Це стосується не лише дій поліції, армії, влади, яка цензурує та арештовує, телеканалів, що пропагують ненависть цілодобово. Люди одне одного лінчують.

Найкращий спосіб протистояти несправедливості та насильству, акт непокори - створювати щось прекрасне. Це не питання надії або відчаю. А того, що ми робимо".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Критик розповів, чого бракує сучасній українській літературі

×