Ми - покоління, у якого вирізали минуле - Антон Слєпаков

18 червня в cтоличному клубі "Південний Берег Києва" свій третій повноформатний альбом "Вогнепальне" представить гурт "вагоновожатые".

На новому релізі всі десять треків українською.

"На попередній платівці "Референс" було дві. Вийшла наприкінці 2018-го. З того часу цей потік україномовних текстів не припинявся, - розповідає фронтмен "вагоновожатих" 47-річний Антон Слєпаков. - Ми покоління, у якого вирізали минуле. Тобто ми не можемо сумувати за тим, що були піонерами, за комуністичними символами, ідеалами. І майже всі об'єкти, які були нам приємні, зруйновані. Не лишилося парків з типовими радянськими атракціонами. Немає старого Гідропарку. Пам'ятники, які я дуже любив, які мені здавалися архітектурно крутими в дитинстві, заборонені. Наприклад, солдати, матроси на Площі Жовтневої революції - теперішньому Майдані Незалежності. Що-що, а скульптуру вміли робити. Із закладів є ще "Ярославна", звичайно. Є якась "Київська перепічка". Але мені вона не близька, тому що я дуже багато років не їм м'яса. І клуб "Барви" закрився.

Я був звичайним київським хлопчиком 1970-х - 1980-х. Російськомовним. Але все, що міг написати російською – вже написав.

Мене надихає українська озвучка, спілкування з україномовними друзями. Просто мова на вулиці від перехожих, книжки. Мені нічого для нових текстів не треба робити. В бібліотеку спеціально не ходжу.

Звичайно, моя задача зробити це максимально оригінальним і чимось своєрідним. Наскільки воно вже виходить. В душі, я, звичайно, тішуся. Тому що для мене це особиста перемога. Все життя бути російськомовною людиною і написати непогані, як на мій рівень тексти. Звичайно, я розумію, що вони в чомусь дуже поступаються. Що я ще так не вмію жонглювати словами, як я робив до цього . Але принаймні я сам собі цю спробу зарахував".

Для запису композиції "Касета" музиканти використали звуки з Чорнобильскої зони, Прип'яті, ректора.

" Проєкт "Звуки Чорнобиля" запропонували нам зробити пісню. Вже майже не було часу. Горів дедлайн. Через пандемію у них позлітали купа якихось іноземних гуртів, виконавців, діджеїв. І тут я просто вигадав – це ж касета, яка залишилася з Чорнобиля. І так все співпало. 40 хвилин - її хронометраж, і це час, який їхали ліквідатори на пожежу.

Касета нарешті - це останній музичний носій, який залишився в Чорнобильській зоні. Тому що компакт-диски ще не встигли там з'явитися. І це нібито історія касети, яка довго там десь пролежала. Можливо, у крамниці радіотоварів. А може, в якійсь покинутій квартирі. І от ми її наче знайшли, розшифрували, оцифрували.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Сміливі можуть копати глибше" - репер Frazé-Frazénko видав новий альбом

Я з хлопців у групі найстарший, то я, звичайно, пам'ятаю 1986 рік. Все, що пов'язано з аварією, з ліквідацією, спробами всіх виїхати з Києва.

Мене відправили в Херсонську область до рідних. До Скадовську тоді курсував з Києва прямий літак.

Від продюсера усього проєкту "Звуки Чорнобиля" було ще побажання, щоб залучити в запис аудіобібліотеку звуків з Зони. Все робили поспіхом. Потім було важко ідентифікувати, що саме ми додали. Щось там тріщало, дзвіньчало. Використовували багато навіть не чутних шумів. Додало ембієнсу, гнітючої атмосфери. Я коли чую цей трек, я от прямо відчуваю це.

Перед записом їздили в Зону. Відчув, що людина дуже маленька і недосконала, коли береться за такі глобальні світові процеси, як атомна енергія чи зброя масового знищення. Бачиш мертве місто, де колись вирувало життя. Де колись все було сповнене надій, щастя, якогось сенсу. А зараз просто джунглі. Непрохідний ліс. І впізнати, що тут колись була цивілізація, важко. Моторошно.

Я знаю людей, які прямо надихаються Чорнобилем і Прип'яттю. Мені було дуже недобре. Всім нам було погано. Хотілося швидше звідти звалити, якщо чесно".

Композиція, яка дала назву платівці "Вогнепальне" - пов'язана з кіно.

" Нас запросили в проєкт, який робить організація KyivMusicFilm, - продовжує Слєпаков. - Проводять фестиваль короткометражок KISFF. Організовували в його рамках акцію Sound & Vision. Коли під короткий метр музиканти грають наживо. Це було в Будинку кіно декілька років поспіль. І здається, в 2019 році нас теж запросили взяти участь у такому виступі. Випала анімаційна стрічка. Не пам'ятаю, як називалася, але головного героя протягом 9-хвилиного сюжету весь час якісь негаразди спіткають. То стріляють, то сують ножі в нього. Гіперболізована, звичайно, така історія, чорний гумор, трішечки треш-естетика. Але коли я побачив всі ці перипетії, вигадав початок історії "Вогнепальне та вісім ножових".

Фестиваль відмінили в останній момент. Цю композицію ми так і не зробили. Але оцей начерк лишився. І отож, якби проклав початок і став поштовхом для створення канви. І потім я зрозумів, що через весь альбом іде ця історія людини, яка врятувалася.

Лікарі рятують молоде легковажне життя цього хлопця.

В лікарні завжди є час подумати, переосмислити і згадати багато фактів і подій з життя. Дитинство, юність, школа, інститут і далі короткими перебіжками. Завдяки нелінійному монтажу режисера всі частини можна нарізати химерно, в дивному, якомусь одному йому відомому, порядку. І потім нам буде цікавіше дивитись, а точніше слухати".

На альбомі є два саундтреки. ZNO створили до серіалу "Секс, Інста і ЗНО", "Між нами" до однойменної драми Соломії Томащук.

"До того бачив лише один серіал про підлітків. Sex Education, мені здається, допомагає якраз молодшому поколінню і батькам знаходити спільну мову на таку не дуже зручну тему сексуального виховання. Не всі готові до такого відритого діалогу. Але "Секс, Інста і ЗНО" вийшов трохи інший. Нас підкупало, що це робота Антоніо Лукіча, який приголомшив, мені здається, всю Україну "Моїми думками тихими", і тому, звичайно, ми погодилися відразу ж.

Для "Мiж нами" потрібно було створити тонку тканину фінального настрою, грамотно і неупереджено вмонтувати емоції і переживання, лірику і драматизм і поставити майже нечутнi, але такi доречнi три крапки. Просто прагнув розказати історію людини, в якої проблеми, якій погано, в якої непрості стосунки зі своїми батьками, зокрема з матір'ю. І вона шукає вихід, шукає себе у цих стосунках і проходить через певну низку випробувань".

×